Одними із знакових законопроектів, прийнятих Верховною Радою на минулому тижні, увагу громадськості привернули законодавчі акти, що списали борги підприємств паливно-енергетичного комплексу на суму понад 24 мільярди гривень перед державним бюджетом, а також відповідні взаємні борги підприємств ПЕК.(http://www.epravda.com.ua/news/2011/05/12/285573/).
Прийняті у цілому закони були прийняті з другої спроби, завдяки непохитній ініціативності лобістів Партії регіонів.
Прикриваючись банальною риторикою про недосконалу тарифну політику держави та необхідність забезпечення умов для підвищення рівня поточних розрахунків за спожитий природний газ та електричну енергію, нова влада продовжує наступ на державну власність і інтереси простих громадян.
Закон віртуозно вирішує цілий ряд питань. По-перше, спонсори влади (власники обленерго та облгазів) позбуваються фінансових зобов’язань перед бюджетом, а, по-друге, готують для комфортного придбання на свою користь залишки державної власності. Мова йде про фінансові групи Ахметова (ДТЕК), Коломойського, Суркіса, Григоришина, VS Energy (Бабаков,Росія) та американської AES.
В Україні виставляється на приватизацію 11 енергетичних компаній, які будуть розподілені за внутрішніми гравцями. За оцінками А.Саприкіна, незалежного експерта з енергетичних питань, щорічний обсяг ринку обленерго складає в Україні біля 40 млрд.грн.
Кінцеві споживачі (фізичні особи), які наївно платили кошти за комунальні послуги будуть платити і далі – їм старі борги ніхто списувати не збирається. І все це на тлі попередньої цинічної брехні уряду, що, мовляв, Кабмін не піде на списання боргів приватних компаній за спожитий природний газ та електроенергію. http://www.epravda.com.ua/news/2011/04/5/281342/. Хоча формально, Азаров тут ні причому — борги списав парламент.
Отже, українців продовжать атакувати колекторські компанії за борги минулих років. Чистий прибуток для комунальної мафії.
Але старі борги населенню, які ніхто не збирається списувати, лише половина проблеми. Подальша приватизація обленерго є чітким сигналом про майбутнє чергове підвищення цін на електроенергію. Новий власник уже не захоче дотувати генерацію, як це з великими потугами робить держава.
До речі, цікаве питання – заборгованість енергетикам списали, а «боргову» складову у тарифах залишили? Про таку складову тарифу як втрати мереж через їх зношеність (більше 60-70%) якось і не зручно згадувати. А навіщо ці мережі модернізувати? Держава все спише…
Як стверджує екс-міністр енергетики І.Плачков, в галузь приходять під виглядом інвесторів, але кошти ніхто не вкладає. Інтерес може бути лише в тому, щоб ще більше з галузі вилучити її майно, ресурси і кошти.
Іншою зацікавленою особою на цьому святі життя став власник RosUKrEnergo AG Д. Фірташ, який контролює біля 2 / 3 ринку поставок газу в Україну через облгази. Фактично левова частка з 7,4 млрд. грн. боргу належала облгазам Д.Фірташа. Просто улюбленець долі якійсь – і 12,1 млрд.куб. газу йому повернули і борги списали. Залишилось героя України присвоїти. Д. Фірташ не менший герой за С.Ківалова, останньому, правда, ордена так і не дали. Мабуть в Адміністрації президента вирішили, що прижиттєвого пам”ятника досить (http://tabloid.pravda.com.ua/focus/471e00ce0ac92/)
Превентивні списання заборгованості структурам ЖКГ розбещують ці підприємства. Чомусь ніхто не став розбиратись перед списанням чому і коли виникла заборгованість, яка з високою ймовірністю не є однорідною. Фактично Верховна Рада дарує олігархам кошти, які могли б ще повернутись в бюджет України. Може варто було б на початку провести незалежний аудит?
Спортивною термінологією, біло-голубі у першому підході взяли вагу у 25 млрд грн. Чекаємо на наступний підхід більшості, вагою 132 млрд.грн., – друге читання закону щодо держзакупівель (http://www.epravda.com.ua/publications/2011/04/7/281642/) 19 травня.
Позиції представників депутатських фракцій:
Олійник В.М. (фракція Партії Регіонів)
Ця проблема накопичувалась роками, з 1997 року, і всі добре це бачили і знали, коли політика держави була невдалою щодо регуляторного втручання в ціноутворення, тому що потрібно було, безпечно, десь і нижчі мати тарифи, але компенсовувати з бюджету. Як правило, цих коштів не вистачало. І в результаті всіх цих операцій: і штрафних санкцій, і пені – і наросли отакі борги. І всі добре знають міські, сільські і селищні голови і глави адміністрацій, яка проблема починається кожну осінь: що потрібно знову погашати старий, попередній і так далі борги. Більше 90 відсотків це стосується тих підприємств, які мають повну форму власності: державну, або комунальну, або частково комунальну і державну. І в цьому відношенні ми вирішуємо проблему, щоб ці борги, ці суми не були рано чи пізно перекладені на населення через включення в тарифи.
Зарубінський О.О. (фракція Народна Партія)
Списуються борги з юридичних осіб. Ви знаєте, що протягом багатьох років боргові зобов’язання виставлялися фізичним особам – нашим громадянам. І частина з них вже заплатила ці борги. Заплатила гроші. Що зараз виходить? Вийде, що ці люди мають двічі обкладатися цими борговими зобов’язаннями. От я хотів би, щоб на це дали відповідь як, де, хто буде враховувати те, що люди вже сплатили те, що їм виставили боргові зобов’язання. І ще в мене є запитання, на яке я теж не маю відповіді: коли мова йде про списання боргів з комунальних підприємств, комунальної власності, державної, держано-комунальних, я, в принципі, можу зрозуміти. Але є підприємства приватного формату. В такому разі, вони зараз працюють, виходить, собі повністю у збиток, тобто вони зараз нерентабельні, значить, вони із своєї кишені зараз беруть ці гроші і платять за свій рахунок? Ви в це можете повірити? Ні, я не вірю.
Жебрівський П.І. (НУ-НС).
Цей законопроект, на жаль, на бюджетному комітеті, уявіть собі, бюджет недоотримує 24 мільярди, не розглядався. І сьогодні був бюджетний комітет, у нас не було навіть подання на бюджетний комітет. Це говорить про те, що протягують, просто крадуть гроші в сумі, вдумайтеся, 24 мільярди гривень! Тут кажуть про людей. Жодного відношення до цього люди не мають. Людям виставлені платіжки, до них сьогодні є позови про сплату, і вони будуть сплачувати ті борги, які в них є. Облгази всі приватні, вони експлуатують розподільчі мережі державної власності, не вкладаючи жодної копійки, і їм ми списуємо цю заборгованість. Скажіть, будь ласка, після того, як ми 24 мільярди гривень спишемо, що, оздоровиться житлово-комунальна сфера? Що ми робимо з приводу того, щоб спрямувати, щоб ціна була адекватна, щоб сьогодні скільки там кілокалорій виділялося тепла, а не ті котли, які стоять, і так далі. Ми нічого не робимо. Ми сьогодні в принципі даруємо 24 мільярди гривень: а) частково безгосподарникам, б) частково приватним структурам.
Александровська А.О. ( фракція КПУ)
З одно боку питання немов би зрозуміле та просте, але воно досить складне для розуміння, тому що виникає питання, яка ж система повинна бути в нашій державі, щоб ці боги не виникали, не накопичувались, і щоб не виникало необхідності їх списувати. Я погоджуюсь з автором законопроекту, і наша фракція буде підтримувати цей закон. Інакше інший вихід може бути в подальшому підвищенню тарифів по всій Україні. Іншого джерела отримання коштів та рішення проблеми у нас, нажаль, немає.
