Яка організація в Україні з кожним роком стрімко набирає вагу і за своїм впливом на суспільні процеси залишає далеко за собою і армію, і прокуратуру, і службу безпеки і суди? Ця установа оперує сумами в 16% ВВП або еквівалентом 73% (sic!)доходів державного бюджету України і володіє персоніфікованою інформацією про фінансове становище кожної юридичної та фізичної особи (ту частину інформації, яку ми не ховаємо). Ім`я цьому набираючому обертів “монстру” –Пенсійний фонд України. І з кожним роком його вага буде зростати пропорційно темпам старіння населення. Українців не може не хвилювати питання діяльності цієї установи в контексті її майбутньої фінансової політики та реформ. Що нас чекатиме насправді, за лаштунками показових декларацій на кшталт трирівневої пенсійної системи та принципів соціальної справедливості, яка реалізується синхронно з черговими виборами?
Перш за все коротко оглянемо наявний стан із пенсійною системою в Україні.
Сьогодні в Україні налічується 13,7 млн. пенсіонерів, кожен із яких отримує в середньому 972 грн. (станом на грудень 2009 р.). Кожного року їх кількість зростає і зростатиме надалі. Кожного року зростають і видатки Пенсійного фонду, як завдяки демографічному приросту пенсіонерів, так і завдяки популістській соціальній політиці уряду.
Так в 2007 р. витрати Пенсійного фонду склали 104,3 млрд.грн, в 2008 р. 153,8 млрд.грн., в 2009 (за прогнозами) –164,1 млрд. Проте, самостійно, за рахунок внесків, Пенсійний фонд не має змоги виплачувати пенсії, тому держава щедро спонсорує фонд прямо з бюджету (35-40 млрд. грн. щорічно).
Ще два суттєвих параметра –пенсійний вік та тривалість життя громадян. В Україні пенсійний вік зберігся ще з радянських часів (60 років –чоловіки, 55 жінки), а от середня тривалість життя постійно зменшується.
Пенсійний вік та тривалість життя в деяких країнах
|
Країна |
Чоловіки |
Жінки |
||
|
|
Пенсійний вік |
Середня тривалість життя |
Пенсійний вік |
Середня тривалість життя |
Німмечина |
65* |
77,2 |
65 |
82 |
|
Велика Британія |
65 |
77 |
60** |
81,1 |
|
Італія |
65 |
78 |
60 |
83,8 |
|
Швейцарія |
65 |
79,2 |
63 |
84,2 |
|
Польща |
65 |
71 |
60 |
79,7 |
|
Нідерланди |
65 |
78,3 |
65 |
80 |
|
Україна |
60 |
67 |
55 |
73,5 |
* Прийнято рішення про підвищення пенсійного віку до 67 років.
**З 2010 року пенсійний вік жінок буде встановлено 65 років.
Довготривалі наслідки економічної кризи помножені на катастрофічні демографічні тенденції ставлять перед будь-яким урядом та Пенсійним фондом України надскладні питання. Будемо реалістами – перманентна боротьба за владу, соціальний популізм та непрофесіоналізм відсувають введення пенсійної реформи, початок якої грандіозно оголосили в 2004 році, на невизначений термін. Але і реформа не вирішить всіх проблем!
Справа в тому, що пенсійна система як така, це продукт індустріальної епохи початку минулого століття. В той час стрімко зростали міста, будувались виробничі підприємства, населення стрімко урбанізовувалось, збільшувалась кількість молодих працівників, під тиском наслідків лютневої революції в Росії стрімко зміцнювали свої позиції профспілкові рухи. Про майбутні потенційні загрози ніхто не думав. Що було головним пенсіонним фондом раніше? Діти і висока народжуваність Коли з`явились гарантовані державою пенсії, якість життя та його тривалість збільшувались, то потреба у великій кількості дітей для мешканців міст відпала. Тінь пенсійної кризи побудованої на солідарній системі нависла над усіма країнами.
Демографічні прогнози передбачають, що в період до 2030 року навантаження пенсіонерів на працююче населення в розвинутих країнах приблизно подвоїться. По державам “великої сімки” прогнозується зростання витрат на пенсії з 6,7 ВВП в 1995 році до 10,7% ВВП в 2030 році (в Україні, як зазначалось, вже сьогодні 16% ВВП)
До речі, життя більшості пенсіонерів в США ще гірше, ніж в країнах Західної Європи. Приблизно 65% пенсіонерів Америки з віку 62-х до 70 ти змушені працювати, щоб звести кінці з кінцями. А в низці центральних та південних штатів пенсіонери перебувають за межею бідності. Середній розмір пенсії по соціальному страхуванню приблизно на 20% нижче, ніж середня допомога по безробіттю та ледве перевищує оплату “велферу”.
Раніше нестача пенсії компенсувалась наявністю чисельних кредитів. Проте, після серпня 2009 року багато американців та переважна кількість пенсіонерів змушені були відмовитись від кредитних послуг та задовольнятись власними коштами.
Нам пропонують реформу пенсійної системи, що передбачає додаткові накопичувальні пенсійні заощадження? Смішно, вірніше сумно.
Система недержавних пенсійних фондів за чотири з половиною роки роботи в Україні зібрала лише 612,2 млн. грн. накопичень, що становить менше 1% річних обсягів бюджету Пенсійного фонду України.
Всього в Україні 110 недержавних пенсійних фондів. Понад 200 підприємств в Україні є засновниками пенсійних фондів та 2300 підприємств-вкладників. Загальна кількість учасників на кінець 2009 року становила 482 511 чоловік, або 2 % від усіх працюючих. Але хто засновники недержавних пенсійних фондів та їх вкладники? Це переважно НБУ, “Укртелеком”, “Укрпошта”, “Укрексімбанк”, тобто ті ж самі державні установи та їх працівники. Це підприємства задіяні в системі природних монополій, які практикують внески у власні недержавні пенсійні фонди за рахунок закладання їх у собівартість виробленої продукції. Тобто за наш з вами рахунок.
Середня дохідність активів недержавних пенсійних фондів від інвестування у звітному періоді була на рівні 3,1 % річних при інфляції на рівні 22,3%. Жоден з НПФ не забезпечив дохідність активів вище рівня інфляції!
Недержавні пенсійні фонди в Україні –збиткові. Особисто ви понесете в них гроші? Навіть якщо недержавний пенсійний фонд продемонструє позитивну динаміку доходності власних активів, то не забуваймо- це українські (!) недержавні (!) фінансові структури, в які треба вкладати гроші теоретично не один десяток років. Фінансові самогубці або мазохісти є?
Патріотів заспокоїмо. В США ситуація не краща. Американські пенсійні фонди втратили за 15 місяців кризи 2 трлн. дол., або 20 % від власної ринкової вартості. Багато американців вже відклало в сторону свої плани на омріяний вихід на пенсію. В інших країнах ситуація майже аналогічна.
Періодичні системні кризи світової економіки ставлять жирний хрест на будь яких накопичувальних пенсійних та страхових системах.
Ну, підтримали фінансово в цей раз найбільшу світову компанію страхову компанію “AIG”. А якщо через наступні 5-6 років, під час чергової кризи не підтримають? От вам і довгострокові накопичення. Про ці явища ще добрий десяток років тому попереджав Р.Кіосакі в своїх багаточисельних книгах.
Але повернемось до нашої країни і реального майбутнього на яке ми можемо розраховувати в сфері перетворення пенсійної системи.
Криза довела – улюблений механізм боротьби з економічними негараздами нашого уряду (будь-якого кольору) – систематичне збільшення фіскального тиску.
Теж саме буде і з пенсіями. Проблему можна вирішувати двома шляхами – збільшувати надходження фонду, або зменшувати витрати на пенсії.
В першому випадку можна натиснути на бізнес і збільшити відрахування, а також збільшити і розширити базу пенсійного збору з купівлі-продажу низки товарів та послуг. Але більші потенційні переваги для Пенсійного фонду ховаються в зменшенні пенсійних виплат. Розглянемо ці можливості ближче та підрахуємо можливі фінансові результати..
1. Збільшення пенсійного віку.
Пенсійний вік в Україні будуть збільшувати, що називається ”до ворожки не ходи”. Ми заборгували та плануємо заборгувати у МВФ стільки, що не тільки пенсійний вік в Україні збільшимо за їх рекомендацією, а й рабовласницький лад введемо.
Справді, в Україні збереглись ще радянські нормативи для пенсійного віку. Спочатку безболісно підвищать пенсійний вік для жінок до 60 років. Жінок з 55 років до 60 в Україні 1,72 млн. осіб. Середня пенсія, як ми зазначали вище, 972 грн. в місяць або 11 664 грн. на рік. Перемножуємо. Отже маємо першу економію –18,9 млрд. грн. на рік. Тільки на жінках.
Але й чоловіки не залишаться поза увагою. Ним теж трохи згодом буде підвищено пенсійний вік до 65. Не відразу, поетапно. В середньому на кожну річну вікову групу з 60 до 65 року припадає 150 тис осіб. чоловіків. Це 1,7 млрд. грн. в рік, а за 5 років поступового збільшення складе 8,5 млрд. грн.
А якщо і жінкам ще до 65 років ввести граничний рівень? Ми ж за рівноправ`я, в решті решт? Так це ще 1,1 млн. жінок, або 12,8 млрд. грн. економії.
Отже, тільки на збільшенні пенсійного віку до європейських стандартів економія пенсійного фонду складе 40,2 млрд.грн.
2. Обмеження пенсій для працюючих пенсіонерів.
В Україні 3 млн. пенсіонерів в Україні працюють. На скільки зменшать їх пенсію? Наприклад, в Литві таке зменшення склало від 2,5% до 70% в залежності розміру заробітної плати. Припустимо, що таке зниження складе до 20%. Середня пенсія в працюючого пенсіонера 1156 грн., а 20% це 231 грн. на місяць і 2772 грн. на рік. Тоді річна економія складе 8,3 млрд. грн.
3. Відміна (чи скорочення) пенсій військовим пенсіонерам, які не досягли пенсійного віку і працюють.
Молода людина 35 років, повна сил і здоров`я, протирає штани, наприклад, в головній конторі СБУ та отримує окрім зарплати ще й пенсію.Маячня якась. Середній розмір пенсій у військових 1 702 грн. на місяць. З них 200 000 осіб не досягло 60 річного віку. Очікувана економія ще 4,08 млрд.грн.
4. Скорочення привілейованих пенсій
Ще можна “потрусити” так званих привілейованих пенсіонерів (суддів, прокурорів, держслужбовців), чия середня пенсія перевищує 1500 грн. Для цієї категорії середня пенсія складає 2351 грн. на місяць (до речі, в Україні є люди які отримають і 100 тис. грн. на місяць), а всього до цієї категорії підпадає 1,7 млн. осіб. Враховуючи впливовість цієї категорії громадян, припустимо, що скорочення їх пенсій складе не більше 20%, тоді загальна річна економія буде 9,5 млрд.грн.
Отже, при реалізації всіх “оптимізаторських” схем, викладених вище, загальна економія Пенсійного фонду сягне майже 62,8 млрд.грн., або суми, яка перевищує щорічні вливання в Пенсійний фонд з держбюджету.
А якщо пригадати середню тривалість життя в Україні, то взагалі майже профіцит намальовується. Схоже, старанний платник у Пенсійний фонд, який помирає відразу після виходу на пенсію, головна мета державної політики України.
А ось ще один цікавий аспект. Так, кожен працюючий сьогодні щомісячно приносить Пенсійному фонду в середньому 607 грн. в місяць або 7284 грн. Знехтуємо СПД з їх щомісячними 72 грн. За 25 років стажу (для чоловіків) українець сплачує в Пенсійний фонд 182 100 грн. Фонд, теоретично, позичає ці кошти, тому додамо банківський відсоток, скажімо, 10% річних. За 25 років “набіжить” з капіталізацією відсотків близько 716 тис грн. А скільки поверне держава пенсіонеру, якщо працівник проживе, скажімо, 5 років після виходу на пенсію ( на 3 роки більше статистичних)? Середню щомісячну пенсію (972 грн.) перемножуємо на 12 місяців і на 5 років- 58 320 грн., або в 12 разів менше ніж працівник вніс за життя!
Так, інфляція теж матиме місце і пенсія збільшуватиметься, але й і відрахування пропорційно теж. Ви ще вірите що державний пенсійний фонд поверне вам все, що ви в добровільно-примусовому порядку в нього вкладаєте? І після цього нам будуть розказувати, що конвертними зарплатами ми себе обкрадаємо у майбутньому?
Ми сьогодні сплачуємо пенсійні внески не за себе в майбутньому, а за прокурора або депутата сьогодні.
Що робити коли в Україні, теоретично введуть трирівневу Пенсійну систему? Ліпше забути про неї взагалі. Якщо грошей вистачає, вкладати їх в інвестиційні інструменти на зразок нерухомості. Якщо на нерухомість не вистачає, то на депозити в різних банках.А ще краще- вкладайте гроші, сили та час у власних дітей-самий надійний пенсійний фонд за всю історію людства.
P.S. Діючий закон України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” передбачає, що проект бюджету Пенсійного фонду складається з урахуванням щорічних актуарних розрахунків. Тобто, Пенсійний фонд України має систематично прогнозувати фінансовий стан системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що з нею буде через 1,5, 10 років, навіть 75 років, причому офіційно оприлюднювати ці прогнози. Проте, схоже, це найстрашніша державна таємниця…
Эта запись была опубликована 05.03.2010в 22:28. В рубриках: АРХИВ. Вы можете следить за ответами к этой записи через RSS 2.0. Вы можете оставить свой комментарий или трекбек со своего сайта.