Знахідка на Тибетському нагір’ї може допомогти відтворити кліматичні зміни в регіоні за кілька льодовикових циклів. У гірському льодовику Гулія дослідники виявили шари, вік яких, імовірно, перевищує 128 тисяч років. Вони можуть належати до останнього льодовикового періоду.
Як дослідники встановили вік льоду в Гулії?
Команда вивчила льодові керни, вилучені у 1992 та 2015 роках. У зразках, отриманих із різницею у 23 роки, виявили схожі закономірності вмісту ізотопів кисню. Це підтвердило, що збережені в льоді кліматичні сигнали не пояснюються особливостями лише однієї ділянки буріння.
Вік шарів оцінювали за радіоактивними ізотопами берилію та хлору. У кернах також знайшли сліди Лашампської геомагнітної події — значної зміни магнітного поля Землі, що сталася близько 41 тисячі років тому.
Потім результати зіставили із записами ізотопів кисню у печерних відкладах Тибетського нагір’я. Сукупність цих даних дала підстави припустити, що найдавніші шари льоду Гулії сформувалися понад 128 тисяч років тому.
Чому ця знахідка важлива для вивчення клімату?
Виявлення настільки давнього льоду за межами полярних регіонів трапляється рідко. Для порівняння, льодові керни з Анд дають змогу досліджувати кліматичну історію приблизно за останні 30 тисяч років. Льодовик Гулія може містити один із найдовших безперервних кліматичних записів, отриманих у високогір’ї.
Дослідження таких природних архівів може допомогти відтворити зміни температури, атмосфери й довкілля протягом кількох льодовикових циклів. Знахідка також свідчить, що великі високогірні льодовики могли зберігатися під час переходів між кліматичними епохами.
Раніше вважалося, що найдавніший лід Гулії утворився близько 12 тисяч років тому. Нове дослідження показало, що окремі його шари можуть бути значно старшими.