Остання неділя липня в українському календарі позначена особливо теплою датою — професійним святом усіх, хто щодня стоїть між виробником і покупцем. Касири у супермаркетах, продавчині в маленьких сільських крамницях, менеджери логістичних відділів, власники ФОП на ринках і керівники великих ритейл-мереж — усі вони цього дня чують щиру подяку за свою працю. У 2026 році День працівників торгівлі припадає на 26 липня.
Свято має офіційний статус і з’явилося ще на світанку незалежності. Воно поєднує радянську традицію відзначати четверту неділю липня та сучасне розуміння торгівлі як рушія економіки. Сьогодні ця сфера — одна з найбільших за зайнятістю в країні, а її стійкість у воєнні роки стала справжнім феноменом економічної живучості.
День торгівлі в Україні офіційно встановлений Указом Президента №427/95 від 5 червня 1995 року і відзначається щорічно в останню неділю липня. У 2026 році ця дата — 26 липня (неділя).
Коли святкують День торгівлі в Україні: точна дата 2026
Особливість цього свята в тому, що воно «плаваюче» — не прив’язане до конкретного числа. Орієнтир один: остання неділя липня. Тому щороку дату варто перевіряти заново. У 2026 році працівники галузі святкуватимуть 26 липня, а наступного 2027 року — уже 25 липня.
Така прив’язка до вихідного має просте пояснення. У радянські часи свято встановили саме на неділю, щоб люди могли відпочити від виснажливих змін за прилавками. Україна після 1995 року не стала ламати усталений ритм — натомість офіційно закріпила його в правовому полі. Календар державних свят, який щороку оновлюється на сайті Верховної Ради, фіксує цю дату незмінно.
Історія свята: від радянської четвертої суботи до сучасного формату
Корені свята сягають середини шістдесятих. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1966 року було встановлено професійне свято для працівників торгівлі — спершу його відзначали в четверту суботу липня. У плановій економіці продавець виконував унікальну функцію: він не просто продавав, а часто розподіляв дефіцит, тому символічне визнання його ролі мало вагу.
Після проголошення незалежності в Україні почали переосмислювати спадщину професійних свят. 5 червня 1995 року Президент Леонід Кучма підписав Указ №427/95 «Про День працівників торгівлі». Документ з’явився на підтримку ініціативи самих працівників галузі та профспілок. Відтоді свято перенесли з суботи на неділю — і відзначають його з 1996 року.
Цікаво, що довгий час свято було «трискладовим»: одночасно вшановували працівників торгівлі, побутового обслуговування та житлово-комунального господарства. Згодом галузі розділили — комунальники отримали свою березневу дату, а торгівля залишилася сам-на-сам із липневою неділею.
Кого вітають у цей день: професії сфери торгівлі
Помилково думати, що свято стосується лише продавця за касою. Сучасна торгівля — це складний механізм із десятками вузьких спеціалізацій. Кожен ланцюжок, по якому товар потрапляє від виробника до споживача, тримається на людях.
| Категорія | Професії | Ключова функція |
| Фронт-офіс | Продавець-консультант, касир, адміністратор торгового залу | Безпосередній контакт із покупцем, обслуговування |
| Бек-офіс | Товарознавець, категорійний менеджер, мерчандайзер | Управління асортиментом, ціноутворення, викладка |
| Логістика | Комірник, логіст, оператор складу, водій-експедитор | Зберігання, переміщення товару, постачання точок |
| E-commerce | Контент-менеджер маркетплейсу, оператор пакування, кур’єр | Онлайн-продажі, доставка, обробка замовлень |
| Управління | Директор магазину, регіональний менеджер, власник ФОП | Стратегічні рішення, фінанси, кадри |
Джерело даних: класифікатор професій ДК 003:2010, аналітика YouControl.Market.
Окрема історія — це самозайняті ФОП на ринках, у малих крамницях і онлайн. Для них свято має особливий присмак: вони самі собі і логіст, і касир, і маркетолог. Війна додала ще одну категорію вшанування — волонтерів-постачальників, які організували сотні гуманітарних «торгових» ланцюжків.
Торгівля в цифрах: масштаб галузі у 2025–2026 роках
За даними платформи YouControl.Market, сукупний обсяг виторгу в роздрібній торгівлі України за 2025 рік становить близько 1,4 трильйона гривень. Це колосальна цифра, особливо враховуючи, що галузь працює в умовах повномасштабної війни, регулярних обстрілів складів і втрати частини логістичних маршрутів.
Станом на квітень 2026 року в сфері роздрібної торгівлі зареєстровано понад 724 тисячі компаній і ФОП. Це робить торгівлю одним із найбільших роботодавців країни — поряд із сільським господарством та ІТ. Лідери ринку залишаються впізнаваними: продуктові мережі АТБ, Сільпо, Фора, Novus, а в непродовольчому сегменті — Епіцентр, Rozetka, Comfy.
Втрати галузі від війни вражають масштабом. За оцінками Інституту регіональних досліджень НАН України, прямі втрати активів у сфері торгівлі через повномасштабне вторгнення склали близько 2,8 млрд доларів, а непрямі фінансові втрати підприємств — близько 71,6 млрд доларів. Зруйновані ТРЦ у Харкові, спалені склади на Київщині, втрачені магазини в окупації — це нова, болюча сторінка історії української торгівлі.
Попри прямі втрати в 2,8 млрд доларів і непрямі — понад 71 млрд, українська торгівля не зупинилася: ритейл відкриває нові магазини, переносить логістику на захід країни та розвиває e-commerce рекордними темпами.
Як еволюціонувала торгівля: від Сорочинського ярмарку до маркетплейсів
Українська торгівля має тисячолітню історію — від варягівського шляху «з варяг у греки» до сучасних цифрових платформ. Кожна епоха додавала свій штрих до портрета купця, крамаря, торговця.
Ключові віхи української торгівлі
Розвиток галузі легше зрозуміти через ключові події, які формували її обличчя протягом останніх десятиліть.
| Рік | Подія | Значення для галузі |
| 1966 | Встановлено професійне свято в СРСР | Перше офіційне визнання професії |
| 1995 | Указ Президента №427/95 | Закріплення свята в незалежній Україні |
| 1999–2001 | Відкриття перших супермаркетів «Фуршет», «Сільпо», «АТБ» | Початок ери сучасного ритейлу |
| 2008 | Вступ України до СОТ | Інтеграція в глобальний торговий простір |
| 2014 | Підписання Угоди про асоціацію з ЄС | Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі |
| 2020–2022 | Бум маркетплейсів і доставки | Пандемія та війна прискорили цифровізацію |
| 2025–2026 | Омніканальність і AI-сервіс | Інтеграція онлайну, офлайну та штучного інтелекту |
Сьогодні український ритейл — один із найбільш технологічних у регіоні. Програми лояльності з персоналізацією на базі ШІ, експрес-доставка за 15 хвилин, безкасові магазини за зразком Amazon Go — усе це вже не футурологія, а реальність 2026 року.
Як святкують День торгівлі: традиції та сценарії
Свято не має пишних державних церемоній на кшталт військових парадів. Натомість воно відзначається теплим, корпоративним, по-домашньому щирим тоном. Великі мережі влаштовують внутрішні конкурси «Найкращий продавець року», вручають премії, дарують працівникам додаткові вихідні. Маленькі крамниці часто обмежуються тортом до чаю та коротким привітанням від директора.
У великих містах традиційно проходять професійні форуми та конференції — RAU Expo, Retail Summit, заходи Української ради торгових центрів. Це майданчики, де галузь обговорює актуальні виклики: дефіцит кадрів, енергетичну стійкість магазинів, інтеграцію AI у роботу касирів. У 2026 році особливо актуальною темою стало відновлення зруйнованих об’єктів торгівлі на деокупованих територіях.
Серед типових форм відзначення свята:
- Корпоративні нагородження кращих працівників — грамоти, премії, цінні подарунки
- Спеціальні акції та знижки для покупців — «дякуємо за лояльність»
- Професійні форуми, виставки та B2B-зустрічі ритейлерів
- Привітання від профільних асоціацій та міських голів
- Соціальні ініціативи — пам’ять про продавців-захисників, які пішли на фронт
Окремо варто згадати волонтерський вимір. Багато торгових мереж у цей день перераховують частину виторгу на потреби ЗСУ або на відновлення зруйнованих магазинів колег по галузі. Це стало природним продовженням свята в умовах війни — професійна гордість поєднується з громадянською позицією.
Чому свято важливе: погляд за прилавок
За кожним чеком стоїть жива людина. Продавчиня, яка з шостої ранку приймала постачання. Касирка, яка усміхається сотому покупцеві за зміну. Логіст, що о третій ночі вирішує, як обійти заблоковану трасу. Власник маленької кав’ярні, який сам собі і бариста, і бухгалтер. Свято нагадує, що економіка — це не цифри в звітах Держстату, а конкретні люди з власними історіями втоми, радості і відданості справі.
В умовах повномасштабної війни роль торгівлі стала особливо помітною. Коли в перші дні вторгнення касири в супермаркетах залишалися на робочих місцях, продаючи людям необхідне навіть під сиренами, — це була не просто робота. Це був тихий, щоденний фронт економічної стійкості країни. Тому останню неділю липня варто проводити не лише за святковим столом, а й із подякою — щирою, простою, людською — кожному, хто стоїть по той бік прилавка.
