Передінфарктний стан — це той критичний проміжок часу, коли коронарні артерії вже не забезпечують серцевий м’яз достатньою кількістю кисню, але тканини ще не почали відмирати. У народі так називають нестабільну стенокардію або продромальний період гострого коронарного синдрому — стан, коли ризик переходу в повноцінний інфаркт міокарда стає реальним і високим. Своєчасне втручання в ці хвилини чи години здатне повністю запобігти некрозу та зберегти якість життя.
Симптоми часто розвиваються поступово: напади болю чи дискомфорту за грудиною стають частішими, сильнішими, виникають у спокої або при мінімальному навантаженні, супроводжуються задишкою, холодним потом, нудотою чи відчуттям тривоги. У жінок, літніх людей та хворих на цукровий діабет картина може бути зовсім іншою — втома, біль у спині чи щелепі, розлади травлення. Саме тому важливо знати не лише класичні ознаки, а й приховані сигнали організму.
Сучасна кардіологія має ефективні інструменти: високочутливі тести на тропонін, швидку коронарну ангіографію та реперфузійну терапію. Проте головну роль відіграє сам пацієнт — його здатність не ігнорувати зміни у самопочутті та негайно звертатися по допомогу. Контроль тиску, холестерину, відмова від куріння та регулярні обстеження залишаються найнадійнішим захистом навіть після перших попереджень серця.
Суть передінфарктного стану: міст між звичною стенокардією та катастрофою
Медичні фахівці розглядають передінфарктний стан як частину спектру гострого коронарного синдрому. Це не окрема хвороба, а фаза, коли ішемія міокарда посилюється настільки, що загрожує переходом у некроз. У 30–60 % випадків інфаркту міокарда пацієнти відзначають попередній період тривалістю від кількох годин до одного-двох тижнів, коли напади стенокардії стають частішими та інтенсивнішими.
Нестабільна стенокардія — основний клінічний прояв цього стану — характеризується болем, що виникає у спокої, триває понад 20 хвилин або посилюється при меншому навантаженні, ніж раніше. Біль може не зніматися нітрогліцерином або повертатися швидше. Це сигнал, що атеросклеротична бляшка в коронарній артерії стала нестабільною: її фіброзна капсула потоншала, а ліпідне ядро запалилося. Тромбоцити активуються, формується частковий тромб, кровотік зменшується, але повного перекриття ще немає.
На відміну від стабільної стенокардії, де симптоми передбачувані та залежать від чіткого порогу навантаження, передінфарктний варіант непередбачуваний. Він може виникнути після звичайної прогулянки, емоційного сплеску чи навіть уночі. Саме ця непередбачуваність робить стан особливо небезпечним — людина може не встигнути зреагувати.
Як атеросклероз перетворює судини на бомбу сповільненої дії
Процес починається за десятиліття до перших симптомів. У стінках коронарних артерій накопичуються холестерин, кальцій та запальні клітини. З часом утворюється бляшка, яка звужує просвіт судини. Більшість бляшок стабільні — вони мають товсту фіброзну капсулу і не загрожують раптовим розривом.
Небезпечними стають вразливі бляшки: з тонкою капсулою, великим ліпідним ядром і великою кількістю макрофагів. Під впливом запалення ферменти руйнують капсулу. У момент розриву або ерозії поверхні бляшки оголюється тромбогенний матеріал. Кров починає згортатися, тромб частково перекриває артерію. Серцевий м’яз отримує менше кисню — розвивається ішемія.
Фактори, що прискорюють цей процес: високий артеріальний тиск (механічне пошкодження судинної стінки), куріння (токсини та спазм), підвищений рівень «поганого» холестерину ЛПНЩ, цукровий діабет (прискорене старіння судин), хронічне запалення. Стрес викликає викид катехоламінів, які підвищують тиск і частоту серцевих скорочень, збільшуючи навантаження на вразливу бляшку. Важке застілля з алкоголем та жирною їжею може спровокувати «синдром святкового серця» — раптове навантаження на серце в стані спокою.
Симптоми, які не можна пропустити: від класичних до прихованих
Класична картина включає тиснучий, стискаючий або пекучий біль за грудиною, що віддає в ліву руку, плече, шию, нижню щелепу або міжлопатковий простір. Біль супроводжується холодним липким потом, нудотою, запамороченням, страхом смерті та вираженою слабкістю. Тривалість — від 15–20 хвилин і довше. У передінфарктному стані ці напади повторюються частіше, стають довшими та менш передбачуваними.
Атипові прояви зустрічаються у кожної третьої жінки та кожного четвертого чоловіка з підтвердженим інфарктом. Замість болю в грудях — сильна втома, що не минає після відпочинку, біль у верхній частині живота, що нагадує гастрит, або ізольований біль у щелепі чи спині. Літні люди можуть скаржитися на раптову задишку, сплутаність свідомості або падіння без очевидної причини. У хворих на цукровий діабет через ураження нервів біль часто відсутній або дуже слабкий — так званий «німий» інфаркт.
Таблиця порівняння стабільної та нестабільної стенокардії
| Ознака | Стабільна стенокардія | Нестабільна стенокардія (передінфарктний стан) |
|---|---|---|
| Виникнення болю | При чіткому рівні навантаження | У спокої, при мінімальному навантаженні або вночі |
| Тривалість нападу | 3–5 хвилин, минає після відпочинку | Понад 20 хвилин, часто повторюється |
| Реакція на нітрогліцерин | Швидке зняття болю | Слабка або відсутня, біль повертається |
| Ризик переходу в інфаркт | Низький при дотриманні рекомендацій | Високий, потребує термінової госпіталізації |
Після таблиці варто пам’ятати: навіть якщо біль здається «не таким, як у фільмах», будь-яка нова або посилена симптоматика з боку серця вимагає негайної оцінки лікарем.
Хто в зоні особливого ризику
Чоловіки після 35–40 років та жінки після менопаузи мають вищий ризик через гормональні зміни. Артеріальна гіпертензія, дисліпідемія, цукровий діабет 2 типу та куріння залишаються головними керованими факторами. Ожиріння, особливо абдомінальне, низька фізична активність та хронічний стрес посилюють навантаження на серцево-судинну систему.
Генетична схильність (інфаркти у родичів до 55–60 років) та попередні серцево-судинні події значно підвищують ймовірність. В Україні серцево-судинні захворювання залишаються провідною причиною смертності — щороку фіксують сотні тисяч випадків ішемічної хвороби серця. Багато пацієнтів звертаються вже на стадії ускладнень, тому профілактичні огляди та контроль факторів ризику мають особливе значення.
Діагностика: від домашньої підозри до лікарняної точності
Перший крок — оцінка симптомів та виклик екстреної допомоги. У приймальному відділенні виконують електрокардіографію (іноді серійно), аналіз крові на високочутливий тропонін I або T (підйом і динаміка підтверджують пошкодження міокарда), загальний аналіз крові, коагулограму. Ехокардіографія показує порушення скоротливості стінки серця. Коронарна ангіографія — золотий стандарт, що дозволяє візуалізувати звуження та одразу провести стентування за потреби.
Для оцінки ризику використовують шкали GRACE та TIMI, які враховують вік, частоту серцевих скорочень, тиск, рівень креатиніну, ознаки серцевої недостатності та зміни на ЕКГ. Це допомагає визначити, наскільки терміново потрібне інвазивне втручання.
Невідкладні дії та сучасне лікування
При підозрі на передінфарктний стан негайно викликайте бригаду екстреної медичної допомоги. Пацієнта слід покласти в напівсидяче положення, розстебнути тісний одяг, забезпечити доступ свіжого повітря. Якщо немає протипоказань (виразкова хвороба в стадії загострення, алергія, прийом антикоагулянтів), можна розжувати 300 мг аспірину. Нітрогліцерин застосовують обережно — тільки якщо тиск дозволяє і біль сильний.
У стаціонарі починають подвійну антиагрегантну терапію (аспірин + інгібітор P2Y12 — тікагрелор або клопідогрель), антикоагулянтну терапію та бета-блокатори. Реперфузія — основа лікування: при високому ризику — негайна коронарна ангіографія зі стентуванням. При інфаркті з підйомом сегмента ST пріоритет — первинне черезшкірне коронарне втручання протягом 90 хвилин від першого медичного контакту.
Подальша терапія включає статини у високих дозах, інгібітори АПФ або сартани, бета-блокатори та контроль факторів ризику. Кардіореабілітація — структурована програма фізичних навантажень, навчання та психологічної підтримки — значно знижує ризик повторних подій.
Як жити далі: профілактика рецидивів та повноцінне відновлення
Після епізоду передінфарктного стану пацієнт отримує чіткий план: регулярний прийом призначених препаратів, контроль тиску та пульсу вдома, дієту з обмеженням солі, насичених жирів та простих вуглеводів, регулярну помірну фізичну активність (щонайменше 150 хвилин на тиждень). Відмова від куріння та обмеження алкоголю дають найбільший ефект уже в перші місяці.
Важливо не ігнорувати психологічний стан — тривога та депресія після кардіологічної події поширені та погіршують прогноз. Групи підтримки, спілкування з близькими та за потреби консультація психолога допомагають відновити впевненість. Регулярні візити до кардіолога з виконанням ЕКГ, аналізів крові та, за показаннями, контрольних ангіографій дозволяють вчасно коригувати терапію.
Серце — орган, який прощає багато, якщо йому допомогти. Увага до перших сигналів, сучасні методи діагностики та лікування та послідовна профілактика перетворюють передінфарктний стан з загрози на можливість змінити життя на краще. Кожен, хто вчасно зреагував, має всі шанси на повноцінне, активне майбутнє без повторних криз.
