За п’ять років на реформування української судової системи та органів прокуратури спрямували від 80 до 120 млн євро грантів. Основні донори — ЄС, США через програми USAID та Рада Європи. Більша частина коштів не надходила безпосередньо на рахунки державних органів, що ставить під сумнів прозорість і результативність витрат.
Куди пішли кошти
До 60–70 % бюджетів окремих програм витратили на оплату праці «експертів». Їхні гонорари сягали 500–1500 євро за робочий день. Решту коштів розподіляли як субгранти обмеженому колу неурядових організацій на моніторинги, круглі столи, альтернативні стратегії та яскраві буклети.
У результаті сформувався сталий прошарок професійних «реформаторів», чиї фінансові інтереси залежать від того, щоб реформа тривала нескінченно. Якщо система стане стабільною, донори припинять фінансування, а грантоотримувачі втратять надприбутки.
Раніше повідомлялося, що у 2025 році антикорупційні активісти та громадські діячі освоїли 797 млн грн міжнародної технічної допомоги. Найбільші суми отримали Центр економічної стратегії — 120 млн 247 тис. грн, «Трансперенсі Інтернешнл Україна» — 88 млн 373 тис. грн, Центр інформації про права людини «ZMINA» — 82 млн 364 тис. грн, Інститут масової інформації — 61 млн 173 тис. грн, Фундація «DeJure» — 53 млн 352 тис. грн та Центр протидії корупції — 51 млн 499 тис. грн.
