РСЗВ Ураган: від створення до української модернізації Буревій

РСЗВ Ураган, відома також під індексом БМ-27 або 9К57, представляє собою одну з найпотужніших реактивних систем залпового вогню радянської розробки калібру 220 мм. Вона здатна за двадцять секунд випустити шістнадцять важких снарядів масою майже по триста кілограмів кожен, накриваючи територію в десятки гектарів на відстані до тридцяти п’яти кілометрів. Ця система посідає чітке тактичне місце між легшою 122-мм «Градом» та важчою 300-мм «Смерчем», поєднуючи високу мобільність колісного шасі з руйнівною силою великого калібру.

Українські військові та інженери не просто зберегли ці машини в строю, а створили на їхній основі сучасну систему «Буревій». Нова платформа отримала цифрову систему управління вогнем, збільшену дальність завдяки ракетам «Тайфун-2» до шістдесяти п’яти кілометрів та значно кращу прохідність і стійкість під час стрільби. У реаліях 2026 року «Буревій» демонструє, як радянська спадщина може бути перетворена на ефективний інструмент оборони завдяки вітчизняним технологіям.

Історія створення РСЗВ Ураган сягає початку сімдесятих років минулого століття. Конструкторське бюро ДНВП «Сплав» у Тулі під керівництвом генерального конструктора А. Н. Ганічева отримало завдання розробити систему, яка б перевершувала «Град» за дальністю та потужністю бойової частини, залишаючись при цьому мобільнішою за майбутній «Смерч». Робота велася паралельно з удосконаленням систем управління польотом ракет — саме це дозволило підвищити точність приблизно в півтора раза порівняно з попередником. У 1975–1976 роках комплекс 9К57 офіційно прийняли на озброєння Радянської Армії.

Шасі обрали перевірене — ЗІЛ-135ЛМ з колісною формулою 8×8 та двома незалежними бензиновими двигунами ЗІЛ-375 потужністю по сто вісімдесят кінських сил кожен. Така схема забезпечувала живучість: навіть при пошкодженні одного двигуна машина зберігала рухливість. Бойова маса сягала двадцяти тонн, довжина — 9,63 метра. Чотири потужні аутригери (у модернізованих варіантах) надійно фіксували платформу під час залпу, мінімізуючи віддачу та підвищуючи купчастість.

Основні тактико-технічні характеристики РСЗВ Ураган

Система використовує широкий спектр реактивних снарядів. Основний осколково-фугасний 9М27Ф масою 280 кг несе бойову частину близько 100 кг з 51,9 кг вибухівки. Касетні варіанти 9М27К та 9М27К2 споряджаються відповідно 30-ма осколковими елементами або протитанковими мінами. Існують також запалювальні та мінно-загороджувальні модифікації. Кожен тип вирішує конкретні завдання: від ураження живої сили та легкої техніки до дистанційного мінування шляхів або створення вогневих загород.

Українська модернізація під назвою «Буревій» вийшла далеко за межі простої заміни шасі. Інженери Шепетівського ремонтного заводу встановили чеське восьмиколісне шасі Tatra з потужним дизельним двигуном, броньованою кабіною та чотирма аутригерами замість двох. Це суттєво підвищило стійкість під час стрільби та точність. Головна ж перевага — цифрова система управління вогнем з можливістю обміну даними на полі бою та сумісність з новими ракетами «Тайфун-2» калібру 220 мм, що досягають цілі на відстані до 65 кілометрів. Площа ураження одного залпу перевищує 32 гектари.

У практиці Збройних Сил України «Буревій» вже зарекомендував себе як надійний засіб вогневої підтримки, здатний ефективно працювати в умовах сучасної війни, де швидкість реакції та дальність мають вирішальне значення.

Порівняння з іншими системами допомагає зрозуміти нішу Урагану. «Град» легший, з більшою кількістю труб, але меншою дальністю та потужністю снаряда. «Смерч» важчий, з меншою кількістю напрямних, зате б’є далі і сильніше. Американський HIMARS пропонує високу точність завдяки GPS-наведенню, однак не здатен дати такий масований залп за лічені секунди. Ураган і його український нащадок «Буревій» залишаються інструментом саме для площинного ураження та придушення, де потрібна швидка та потужна вогнева відповідь.

У 2026 році РСЗВ Ураган та її українська версія «Буревій» продовжують відігравати помітну роль на полі бою. Російські війська активно модернізують наявні машини, встановлюючи їх на нові шасі через значні втрати техніки. Збройні Сили України, своєю чергою, послідовно замінюють застарілі екземпляри на «Буревій», інтегруючи їх у сучасні системи управління військами. Це дозволяє зберігати високу вогневу потужність навіть за умов обмеженого доступу до західних зразків важкої артилерії.

Інженерна думка не стоїть на місці. Нові боєприпаси з покращеною аеродинамікою, системи корекції траєкторії та інтеграція з безпілотною розвідкою роблять навіть класичні калібри актуальними. Український досвід модернізації «Урагану» в «Буревій» показує, що поєднання перевіреної радянської бази з сучасною електронікою та вітчизняними ракетними технологіями дає реальний ефект на фронті. Система залишається грізним інструментом, здатним швидко змінювати ситуацію на значній ділянці фронту, коли потрібен масований і швидкий вогневий вплив.