Готовність США надати Україні ліцензію на виробництво систем протиповітряної оборони Patriot може стати одним із найважливіших рішень для української оборонної промисловості. Проте експерти попереджають: навіть за наявності дозволу власні перехоплювачі з’являться не раніше ніж через кілька років, тоді як потреба в них є критичною вже сьогодні.
Отримання ліцензії — позитивна новина, але лише за умови, що в України є час. Завод із виробництва пускових установок Patriot не збудувати за один день. Основна причина дефіциту нових перехоплювачів — гостра нестача в інших країнах-постачальниках, насамперед європейських. «Триває міжнародна конкуренція за обмежені запаси», — зазначає науковий співробітник Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень Джастін Бронк.
Японія та Південна Корея збільшують замовлення через загрозу китайських балістичних ракет. Країни Близького Сходу поповнюють запаси, виснажені війною та іранськими ударами. Європейські держави очікують поставок, щоб відновити передані Україні запаси та наростити їх, додає Бронк.
Бюрократичні та технічні перешкоди
Заява президента США Дональда Трампа про готовність надати ліцензію не означає, що для Києва все одразу спрощується. Це лише початок тривалого процесу. «Заява президента США сама по собі не є ліцензією. Потрібно щонайменше від шести місяців до року бюрократичних і політичних процедур, оскільки системи Patriot належать до технологій, експорт яких жорстко контролюється», — пояснює експерт із ракетних технологій Тимур Кадишев.
Лише після цього компанія Lockheed Martin зможе надати згоду. Трамп не уточнив тип перехоплювачів. Основні моделі — PAC-2 GEM-T та PAC-3. PAC-2 призначена для ураження гелікоптерів, літаків і крилатих ракет. PAC-3 створена для перехоплення балістики. Із PAC-3 ймовірність збити російську балістичну ракету становить 30–50 %, зазвичай використовують два перехоплювачі. Із PAC-2 GEM-T шанс падає нижче 10 %. Україна, ймовірно, розраховує на PAC-3, однак за межами США такі перехоплювачі виробляє лише Японія.
Довгострокова інвестиція
Навіть за отримання права виробляти PAC-3 це буде лише початком історії, яка може тривати ще багато років. Німеччина отримала право виробляти PAC-2 GEM-T у 2022 році, але перші перехоплювачі очікує лише у 2027-му. Для України виклики більші: будівництво заводу, який стане пріоритетною ціллю для російських ударів, змусить розосередити виробництво. Доведеться чекати черги на компоненти, зокрема активні радіолокаційні головки самонаведення. «Україна навряд чи зможе випустити свій перший перехоплювач раніше ніж через кілька років», — вважають експерти.
Це довгострокова інвестиція для створення власного стримувального потенціалу на випадок нового наступу Росії після завершення війни. Якщо завод запрацює, Україна матиме єдину на європейському континенті виробничу лінію технології з високим попитом. «На жаль, наразі не існує жодного чарівного рішення», — підсумовує експерт Гусейн Алієв. Серед варіантів — посилення ударів по джерелах російських атак.
