Науковці з Мічиганського університету показали, що біль після розставання — не лише метафора. Команду очолив психолог Ітан Кросс разом із Марком Берманом, Уолтером Мішелом, Едвардом Смітом і Тором Вейгером.
До експерименту запросили сорок людей, які нещодавно пережили розрив з ініціативи партнера й досі гостро це переживали. Учасників клали в апарат МРТ і по черзі давали два подразники: фото колишньої людини та коротку хвилю тепла на передпліччі. Тепло було близьким до больового порогу — приблизно як від надто гарячої кавової чашки.
Що показало сканування
Обидва переживання активували одні й ті самі ділянки: вторинну соматосенсорну кору та задню частину острівцевої частки. Збіг фіксували в тих самих людей під час однієї сесії.
Для контролю показували фото друга разом зі спогадом про приємну подію й давали тепло без больового ефекту. Так кожну людину порівнювали з її власним станом, а не з іншою групою.
Суперечка серед дослідників
Не всі погодилися з висновком. Джан Домініко Іаннетті та Андре Муро зауважили, що ці ділянки вмикаються під час будь-яких напружених або емоційно насичених ситуацій. На їхню думку, збіг радше означає сигнал «сталося щось важливе й неприємне», а не тотожність відчуттів.
Кросс і співавтори відповіли, що порівнювали реакцію саме з тепловим болем, підібраним за силою й значущістю, а не з випадковим емоційним подразником. Вони вважають, що це вказує на щось конкретніше, ніж загальна тривога. Дискусія триває.
