Тернопіль щороку 15 серпня збирає тисячі мешканців і гостей, щоб відзначити річницю заснування. У 2026-му місту виповнюється 486 років, і свято знову пройде під знаком єдності, пам’яті про захисників та культурної енергії, яка ніколи не згасає навіть у найскладніші часи. Дата закріпилася після переходу на новоюліанський календар і тепер збігається з храмовим святом Успіння Пресвятої Богородиці.
Святкування давно вийшло за межі офіційних церемоній. Воно перетворилося на багатоденний фестиваль, де поруч із літургіями звучать оркестри, на набережній ставу проходять спортивні турніри, а на ярмарках збирають кошти для ЗСУ. Для тернополян це день, коли місто стає особливо живим, а для гостей — можливість відчути галицький характер у всій його теплоті й стійкості.
Головна особливість сучасного Дня міста — поєднання глибокої історичної пам’яті з практичною підтримкою тих, хто боронить Україну. Саме цей акцент робить свято не просто урочистим, а по-справжньому необхідним.
Як з’явилося місто на Сереті
15 квітня 1540 року король Сигізмунд I видав у Кракові привілей великому коронному гетьману Яну Амору Тарновському. Документ дозволяв заснувати оппідум на пустому місці, що називалося Сопільче або Топільче. Тарновський швидко розпочав будівництво замку, і вже через вісім років фортеця стояла. Місто отримало назву Тарнополь — від прізвища засновника. Лише в 1944 році офіційно закріпилася сучасна форма — Тернопіль.
Місце обрали стратегічно: річка Серет і болотиста заплава створювали природний захист від татарських набігів. Уже в 1548 році Тарновський отримав окремий привілей на будівництво греблі. Так з’явився великий став, який служив і оборонним ровом, і джерелом прибутку. У XVII столітті на водоймі працювали чотири млини, а риба звідси йшла навіть до Кракова й Варшави. Сьогодні Тернопільський став займає близько 300 гектарів і залишається серцем міста — місцем прогулянок, вітрильних регат і вечірніх концертів.
Місто переживало облоги, пожежі, зміни держав. У 1772 році воно опинилося під владою Австрії, у 1918–1939 роках знову входило до складу Польщі, а під час Другої світової війни було майже повністю зруйноване. Кожне відродження додавало нових шарів. Саме тому День міста завжди звучить як свято незламності.
Чому дату змінили з 28 на 15 серпня
Довгі роки тернополяни святкували 28 серпня — у день Успіння Пресвятої Богородиці за старим стилем. Це храмове свято для кількох міських церков, тож світське й релігійне зливалися природно. Усе змінилося після рішення Православної церкви України перейти на новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року. Церковне свято перемістилося на 15 серпня.
Тернопільська міська рада не зволікала. У вересні 2023-го провели електронне опитування. 58,2 % учасників підтримали нову дату. На сесії депутати ухвалили рішення, і з 2024 року День міста офіційно відзначають 15 серпня. Якщо дата випадає на будень, основні заходи часто переносять на найближчі вихідні, щоб якомога більше людей могли долучитися.
У 2026 році 15 серпня — субота. Це ідеально лягає на триденний формат: 14–16 серпня місто живе в режимі безперервного свята.
Як святкують сьогодні: від вшанування героїв до ярмарків
Сучасна програма завжди починається з тиші. О 9:00 біля меморіальної стели «Воїнам, загиблим за волю України» в парку Шевченка проходить акція «Тернопіль вшановує…». Родинам полеглих захисників вручають відзнаки «Почесний громадянин міста». Потім — Божественна літургія в церкві Успіння Пресвятої Богородиці на вулиці Острозького.
Далі місто розквітає. На Театральному майдані та вулиці Сагайдачного відкривають нові імена на «Алеї Зірок». У парку Шевченка працює ярмарок «Залізна Воля», де продають крафт, військові сувеніри й збирають донати. Поруч — зони адаптивного спорту, турніри з пляжного волейболу, футболу та вітрильні перегони на ставу.
Вечір зазвичай належить музиці. Муніципальний Галицький камерний оркестр дає благодійний концерт «Симфонія єдності», а на літній сцені біля пам’ятника Івану Франку виступають місцеві колективи. У 2025 році програма розтягнулася на п’ять днів і зібрала рекордну кількість учасників. У 2026-му організатори вже анонсували фестиваль у парку Шевченка з гастрономічним простором, майстер-класами ремісників і окремою зоною ветеранського бізнесу.
За моїм досвідом участі в кількох останніх святкуваннях, найсильніше враження залишає не феєрверк, а момент, коли на набережній одночасно звучить оркестр і чути дитячий сміх з ігрових зон. Саме тоді відчуваєш, що місто живе повноцінно.
Порівняння програм останніх років
Ось як змінювалися акценти свята:
| Рік і річниця | Головний акцент | Ключові локації | Особливість |
|---|---|---|---|
| 2024 (484) | Вшанування захисників | Майдан Волі, парк Шевченка | Перше святкування за новою датою |
| 2025 (485) | Благодійність і спорт | Театральний майдан, став, парк | П’ять днів заходів, рекордна участь |
| 2026 (486) | Сімейний фестиваль і ветерани | Парк Шевченка, набережна, Алея Зірок | Розширена зона крафту та дитячих активностей |
Дані узагальнені на основі офіційних анонсів міської ради та місцевих медіа.
Традиції, які тримають місто
Деякі звичаї живуть десятиліттями. Безкоштовний проїзд у громадському транспорті для всіх, хто вдягнув вишиванку, — одна з найулюбленіших. На Алеї Зірок з’являються нові імена — від військових до митців і рятувальників. Діти малюють малюнки для бійців, дорослі плетуть маскувальні сітки прямо на ярмарку. Увечері над ставом іноді запускають феєрверки, хоча в умовах воєнного стану їх замінюють світловими шоу або просто спільним співом.
Місто-побратими теж відчутні. Хожув у Польщі та Батумі в Грузії регулярно надсилають делегації або підтримку. У воєнні роки саме партнери з Роннебі (Швеція) та інших міст допомагали з гуманітарними вантажами й оздоровленням дітей захисників.
Практичні поради тим, хто планує приїхати
Якщо ви вперше в Тернополі на День міста, почніть ранок з набережної. Звідти найкраще видно і замок, і став, і натовп, що поступово заповнює центр. Одягніть зручне взуття — ходити доведеться багато. Гроші на донати тримайте під рукою: майже всі локації збирають на потреби армії.
Найкращі точки для фото — оглядовий майданчик біля замку, місток через став і Театральний майдан увечері, коли вмикається підсвітка. Їжу шукайте на гастрономічних зонах у парку: місцеві сири, випічка й кава з крафтових кав’ярень тут на вищому рівні. Якщо подорожуєте з дітьми, дитячі зони з аніматорами та аквагримом працюють майже весь день.
Готелям краще бронювати заздалегідь — 14–16 серпня місто заповнюється. Громадський транспорт у вишиванках безкоштовний, але в пікові години краще йти пішки: відстань між основними локаціями невелика.
День міста Тернопіль — це не просто дата в календарі. Це живий доказ того, що навіть у найважчі часи місто вміє святкувати життя, пам’ятати своїх героїв і залишатися відкритим для всіх, хто приїздить із добрими намірами. У 2026-му воно знову доведе це з особливою силою.
