Стародавні гени народів Океанії, успадковані від денисівської людини, досі впливають на їхню імунну систему. Нове дослідження геному представників океанічних популяцій показало, що ці варіанти ДНК залишаються активними й допомагають адаптуватися до місцевих умов.
Ключові результати дослідження
Мешканці Папуа-Нової Гвінеї успадкували від денисівців до 5% свого геному. Для порівняння, у східноазіатських популяціях ця частка зазвичай становить лише близько 0,1%. Вчені виявили 3127 варіантів генів денисівського походження, які досі активні в імунній системі. Деякі з них регулюють імунні реакції, а інші беруть участь у метаболізмі, фертильності та розвитку скелета.
Дослідники вважають, що коли сучасні люди прибули до Океанії понад 42 000 років тому, вони зіткнулися з невідомими патогенами. Генетичні варіанти від денисівців могли стати перевагою в боротьбі з новими захворюваннями. Денисівці та неандертальці були близькими родичами сучасних людей і мешкали в Азії до повного зникнення близько 30 000 років тому. Сліди їхньої ДНК збереглися лише в кількох фрагментарних скам’янілостях, але генетичний вплив досі помітний у нащадках.