Земля не завжди залишатиметься придатною для життя рослин, якою ми знаємо її сьогодні. Міжнародна група дослідників змоделювала майбутню еволюцію планети й дійшла висновку, що приблизно через 1,9 мільярда років середня температура на поверхні може зрости до 65°C. За таких умов не виживуть навіть найвитриваліші наземні рослини.
Відповідні розрахунки наведені в дослідженні Джейкоба Хакк-Місри та Еріка Вулфа, опублікованому в науковому журналі. Щоб змоделювати зміни протягом наступних двох мільярдів років, учені використали тривимірну кліматичну модель. Особливу увагу приділили збільшенню сонячної енергії та зменшенню концентрації вуглекислого газу в атмосфері.
Сонце ставатиме дедалі яскравішим
Результати показали, що рослинність може проіснувати довше, ніж припускали попередні дослідження. За найоптимістичнішим сценарієм рослини виживатимуть ще приблизно 1,87 мільярда років. «Ми намагалися показати, що життя на Землі, зокрема складна рослинність, може зберігатися в майбутньому довше, ніж вказували попередні дослідження», — пояснив співавтор дослідження Джейкоб Хакк-Місра.
Сонце з часом випромінюватиме все більше енергії. Приблизно через 1,87 мільярда років кількість сонячної енергії, що досягатиме Землі, буде майже на 20% більшою, ніж зараз. Цей момент майже збігатиметься з початком втрати океанів. Рослинність може проіснувати майже до того часу, коли Земля втратить свої океани в космосі. Спека врешті зробить фотосинтез неможливим, а після зникнення рослинності постраждають усі харчові ланцюги.
В одному зі сценаріїв приблизно через 1,68 мільярда років середня глобальна температура перевищить 50°C. Через 1,87 мільярда років вона може перевищити 65°C — межу виживання навіть найвитриваліших наземних рослин. Йдеться про середню температуру всієї планети.
У другому сценарії рослини можуть зникнути через нестачу вуглекислого газу. Рослини типу C4 зіткнуться з труднощами, коли концентрація CO₂ зменшиться до 10 частин на мільйон — це може статися приблизно через 1,35 мільярда років. Сукуленти та рослини з механізмом CAM-фотосинтезу потребують менше CO₂. Якщо фотосинтез залишиться можливим при концентрації лише одна частина на мільйон, рослинна біосфера проіснує приблизно 1,84 мільярда років.
Загибель останніх рослин майже збігатиметься з наближенням до межі неконтрольованого парникового ефекту. Дослідження не є прогнозом клімату на найближчі десятиліття. Воно описує природну еволюцію Сонця та Землі. Автори наголошують, що майбутні рослини можуть адаптуватися, а розвинена цивілізація теоретично могла б зменшити сонячну енергію за допомогою космічних екранів або змістити орбіту планети. Життя на Землі надзвичайно стійке, а межі, визначені температурою чи нестачею ресурсів, можуть відображати лише сучасний стан біосфери.
