Наталія Корольова, відома як Наташа Корольова, народилася 31 травня 1973 року в Києві в родині музикантів і вже в трирічному віці вийшла на сцену, виконавши пісню про крейсер «Аврора» на комсомольському з’їзді. Її голос, чистий і емоційний, з перших нот привертав увагу, а дім на київських вулицях наповнювався звуками фортепіано, хоровими репетиціями та батьківськими порадами. Мати Людмила Іванівна Поривай — диригентка та заслужена артистка України — і батько Володимир Архипович Поривай — хормейстер — заклали фундамент, який визначив усе подальше життя доньки.
Шлях від київської дитини до зірки російської естради проліг через конкурси, перші записи та несподівану зустріч у Москві з композитором Ігорем Ніколаєвим. Пісні «Жовті тюльпани», «Сині лебеді» та «Маленька країна» стали саундтреком для мільйонів слухачів у 90-ті роки, коли романтика й надія допомагали переживати часи великих змін. Сьогодні її історія — це мозаїка з яскравих сценічних моментів, родинних драм, бізнес-експериментів і складних публічних виборів, які досі викликають жваві обговорення.
Корольова встигла спробувати себе в кіно, написати книгу, запустити ювелірну колекцію та відкрити салони краси. Вона двічі виходила заміж, виховала сина Архипа й продовжує давати концерти, залишаючись однією з найвпізнаваніших артисток свого покоління. Її творчість зберігає відгомін київського дитинства навіть у текстах, написаних уже далеко від рідного міста.
Музична родина та перші кроки в Києві
Дитинство Наталії Поривай минуло в атмосфері постійної музики. Батьки працювали з хорами, тому маленька Наташа росла серед нот, репетицій та сценічних костюмів. У сім років вона почала вчитися грати на фортепіано й відвідувала хореографічну студію при хорі імені Верьовки. Перший публічний виступ у три роки став не просто забавою — це був знак, що сцена стане її долею.
У 1985 році, коли дівчинці виповнилося дванадцять, на дитячому пісенному фестивалі вона познайомилася з композитором Володимиром Бистряковим. Той одразу оцінив її голос і запропонував записати перші пісні — «Світ без чудес» та «Куди поїхав цирк». Ці роботи швидко розійшлися по радіо й телебаченню, а Наташа почала виступати на урядових концертах, новорічних ялинках та днях міста. Київська публіка приймала її тепло, а юна співачка набиралася досвіду перед великими сценами.
У 1987 році вона здобула диплом на конкурсі «Золотий камертон» у складі київського гурту «Міраж». Того ж року композитор Олександр Спаринський написав для неї дитячий мюзикл «У країні дітей». Весною 1987-го Наташа вперше знялася на Центральному телебаченні в програмі «Ширше коло», а влітку на фестивалі в Євпаторії її помітила редакторка Марта Могилевська. Ці події відкрили двері до серйозної кар’єри.
З 1988 по 1991 рік вона навчалася вокалу в Київському естрадно-цирковому училищі. Паралельно вела передачу «Київська красуня», виступала на академічних концертах в Органному залі та навіть на міжнародному чемпіонаті з гімнастики. Літо 1989 року запам’яталося гастролями США з рок-оперою «Дитя світу», де вона виконувала головну партію. Американська сторона запропонувала стипендію для навчання в Рочестері, проте Наташа обрала інший шлях — Москву та зустріч з Ігорем Ніколаєвим.
Прорив у Москві та перші великі хіти
Переїзд до Москви став поворотним моментом. На прослуховуванні Ніколаєв одразу почув у голосі Наташі ту саму ніжність і силу, якої шукав для нових пісень. У 1990 році вийшла композиція «Жовті тюльпани» — весняна, світла, з простим і водночас глибоким текстом про почуття. Пісня потрапила до фіналу «Пісні року» й миттєво стала хітом усього пострадянського простору.
Слідом вийшли «Сині лебеді», «Перший поцілунок», «Під літнім дощем». Кожен трек малював картину романтичного світу, де кохання — головна цінність. У 1991 році вийшов дебютний альбом «Жовті тюльпани», а 1992-го — «Дельфін і русалка», записаний у співпраці з Ніколаєвим. Перші гастролі Росією 1992 року завершилися концертом на Олімпійському стадіоні в Москві. Потім були Ізраїль у 1993-му, Німеччина у 1994-му та Нью-Йорк у 1997-му.
За сім років, з 1990 по 1997, співачка зняла тринадцять відеокліпів. Образ молодої, світлої дівчини з довгим волоссям і щирою посмішкою ідеально пасував до настрою епохи. Пісні Корольової звучали на дискотеках, у маршрутках і на кухнях — вони допомагали мріяти, коли реальність змінювалася надто швидко.
Альбоми 90-х та вплив на поп-культуру
Саме альбоми 90-х років сформували той образ Наташі Корольової, який досі викликає ностальгію у слухачів середнього та старшого покоління.
Кожен реліз мав своє обличчя. «Шанувальник» 1994 року містив ніжні балади та легкі танцювальні треки. «Конфетті» 1995-го подарував одну з найвідоміших пісень — «Маленька країна». Цей трек про особистий світ мрій і кохання став справжнім гімном для тих, хто шукав острівець тепла посеред бурхливих 90-х. «Діаманти сліз» 1997 року вже звучав зріліше, з нотками меланхолії та життєвого досвіду.
| Рік | Альбом | Ключові треки | Особливості |
|---|---|---|---|
| 1991 | Жовті тюльпани | Жовті тюльпани, Сині лебеді, Перший поцілунок | Проривний реліз, весняна романтика |
| 1992 | Дельфін і русалка | Дельфін і русалка, Венеція, Таксі, таксі | Спільна робота з Ігорем Ніколаєвим |
| 1995 | Конфетті | Маленька країна, Соняшники, Конфетті | Ностальгічний хіт про мрії |
| 1997 | Діаманти сліз | Діаманти сліз, Літо кастаньєт, Назавжди | Зріліший звук і глибші тексти |
Дані про релізи та трек-листи базуються на офіційних виданнях та архівних матеріалах.
Ці альбоми не просто збирали платівки — вони формували музичний смак цілого покоління. Корольова стала однією з перших артисток нової Росії, чия музика одночасно звучала і в Києві, і в Москві, і в далеких регіонах. Її кліпи крутили на всіх музичних каналах, а гастролі збирали повні зали.
Особисте життя: два шлюби та син Архип
Перший шлюб з Ігорем Ніколаєвим тривав кілька років і завершився розлученням. Співпраця на сцені перейшла в особисті стосунки, а потім — у творчий розрив. Після цього Наташа зустріла Сергія Глушко, відомого як Тарзан, — чоловіка з яскравою, нестандартною біографією. Їхній шлюб став однією з найобговорюваніших пар російської естради 2000-х.
19 лютого 2002 року народився син Архип. Материнство не завадило кар’єрі — Корольова продовжувала записувати альбоми, зніматися в шоу та гастролювати. Вона часто говорила, що сім’я для неї — головна опора, а сцена — друга стихія. З роками образ змінився: з юної романтичної героїні вона перетворилася на зрілу жінку, яка вміє поєднувати материнство, бізнес та виступи.
Акторство, бізнес та телебачення
Корольова не обмежилася лише музикою. Вона зіграла доньку в «Старих піснях про головне», Мальвіну в «Нових пригодах Буратіно», з’явилася в інших кінопроєктах. У 2008 році запустила ювелірну колекцію «Дочки-матері», натхненну стосунками з власною мамою. Через рік відкрила перший салон краси в Москві, пізніше — другий.
На телебаченні вела проєкти, брала участь у шоу «Танці з зірками» (в обох країнах), «Дві зірки» разом із чоловіком. У 2009 році вийшла її книга «Чоловічий стриптиз» — відверта розповідь про особисте життя. Ці кроки показували, що артистка вміє диверсифікувати діяльність і не бояться нових форматів.
Публічна позиція та складні відносини з Україною
Наталія Корольова народилася й виросла в Києві, часто згадувала українське коріння в інтерв’ю та піснях («Київський хлопчисько», «Соняшники»). Водночас її кар’єра повністю розвинулася в Росії, де вона отримала звання заслуженої артистки РФ у 2004 році та вступила до партії «Єдина Росія».
У публічному просторі вона підтримувала Бориса Єльцина в 1996 році, а пізніше — політику, пов’язану з анексією Криму. Це призвело до заборони в’їзду в Україну: у 2016 році СБУ заборонила в’їзд на п’ять років, у 2018-му — на три роки через виступи в анексованому Криму та інші дії. Вона заявляла про надання допомоги під час Євромайдану та участь братів у подіях, однак ці твердження не зняли суперечностей.
У серпні 2022 року, на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну, з’явилися повідомлення про її виїзд до США. Проте за даними українських медіа та анонсів концертів 2025–2026 років, артистка продовжує активну діяльність на російській сцені, зокрема виступи в Сочі, Санкт-Петербурзі та Москві. Ця подвійність — українське коріння та російська кар’єра — досі залишається центральною темою обговорень її постаті.
Дискографія та музична спадщина
За роки кар’єри Корольова випустила понад десять студійних альбомів та десятки синглів. Після 2000-х стиль став різноманітнішим: з’явилися дуети з чоловіком, ремікси, більш зрілі тексти. Альбом «Ягодка» 2019 року та пізніші сингли, зокрема «Три тюльпани» 2023 року, показують, що голос і харизма залишаються впізнаваними.
Спадщина співачки — це не лише платівки, а й ціла епоха російської та пострадянської поп-музики. Її хіти досі звучать на ретро-вечірках, а молоді артисти іноді звертаються до її репертуару. Для багатьох слухачів у Києві, Москві чи інших містах пісні Корольової — це спогади про перше кохання, шкільні дискотеки та надію на краще майбутнє.
Цікаві факти та сучасне життя
У 1997 році Наташа знялася для Playboy — це був сміливий крок для того часу. Пізніше з’явилися зйомки для інших глянцевих видань. Вона активно веде Instagram, де ділиться сімейними моментами, репетиціями та концертами. Офіційний сайт koroleva.ru містить афішу виступів та контакти для організації гастролей.
Син Архип уже дорослий — йому понад двадцять років. Родина пережила різні періоди, включно з чутками про можливі розбіжності, однак Корольова продовжує залишатися публічною фігурою. У 2025–2026 роках вона дає концерти в Росії, зокрема в Кремлі та великих концертних залах, демонструючи, що сцена залишається її головною пристрастю.
Історія Наталії Корольової — це приклад того, як талант, наполегливість та вміння адаптуватися можуть вивести людину на вершину популярності. Народжена в Києві, вона стала частиною іншої музичної культури, зберігаючи при цьому відгомін рідного міста в піснях і спогадах. Сьогодні її голос продовжує звучати — іноді ностальгічно, іноді провокаційно, але завжди впізнавано.
