Російські удари по українських релігійних об’єктах дедалі частіше нагадують методи ведення війни нацистської Німеччини під час Другої світової. Експертка Атлантичної ради Мерседес Салуппо зазначила схожість таких дій із практиками того часу.
Стратегія психологічного тиску
За словами Салуппо, знищення святинь є частиною ширшої кампанії деморалізації населення. Атаки на культурні та релігійні пам’ятки завдають удару по історичній та духовній спадщині країни. Вона наголосила: «Націлювання на релігію та культурну спадщину є частиною стратегії Росії з деморалізації та знищення громад. Вбивства Росією священників та інших релігійних лідерів у сучасній війні агресії в Україні, напади на релігійні місця… а також ув’язнення та тортури релігійних лідерів, таких як мусульманські лідери та активісти в Криму, – це лише деякі приклади того, як Росія застосовує цю тактику».
Цього року Москва посилила повітряні атаки на релігійні та культурні цілі по всій Україні за допомогою дронів та ракет далекого радіусу дії. Експерти ЮНЕСКО зафіксували удари по понад 500 культурних та релігійних об’єктах.
Одним із прикладів став удар по Києво-Печерській лаврі, що спричинив пожежу. Монастир століттями залишається важливим християнським паломницьким центром зі стародавніми церквами та печерами.
Атака на Лавру та наслідки
У ніч на 15 червня російські війська атакували Київ дронами та ракетами. Під час обстрілу на території Києво-Печерської лаври виникла пожежа на даху Успенського собору. 19 червня Лавра частково відновила роботу для відвідувачів. Працюють Ближні печери, Велика лаврська дзвіниця, Церква Святих Антонія і Феодосія Печерських та Церква Спаса на Берестові. Групові екскурсії відновлюються за попереднім записом, аварійно-рятувальні роботи тривають.
