Свято ЗСУ — це державне свято, яке щороку відзначають 6 грудня на честь ухвалення Закону України «Про Збройні Сили України» 1991 року. Воно об’єднує всіх військовослужбовців і цивільних у вдячності за захист суверенітету та територіальної цілісності країни. Дата символічно збігається з початком Першого зимового походу Армії УНР 1919 року, підкреслюючи безперервність традицій українського війська від визвольних змагань до сьогодення.
У сучасних умовах повномасштабної війни свято ЗСУ набуло особливого звучання: воно перетворилося на день глибокої вдячності, вшанування живих героїв і пам’яті про полеглих. Українці використовують цю дату для підтримки військових, вручення нагород і нагадування суспільству про ціну свободи.
Коли Верховна Рада ухвалювала закон про створення власної армії, мало хто міг передбачити, яким випробуванням вона стане через три десятиліття. 6 грудня 1991 року депутати заклали юридичний фундамент Збройних Сил України — військового формування, яке Конституція поклала відповідати за оборону держави. Через два роки, 1993-го, ту саму дату закріпили як офіційне свято. Відтоді воно живе власним життям, наповнюючись новим змістом з кожним роком незалежності.
А тепер погляньмо глибше на те, звідки взялася ця дата і чому вона так міцно вкорінилася в національній свідомості.
Історичні корені свята ЗСУ
6 грудня 1991 року Верховна Рада одночасно прийняла два ключові документи — Закон «Про Збройні Сили України» і Закон «Про оборону України». Саме тоді юридично народилася сучасна українська армія. До цього моменту війська на території України формально належали до Радянського Союзу, і процес їх перепідпорядкування лише починався після проголошення незалежності 24 серпня.
Цікавий історичний збіг додає даті особливої ваги. Саме 6 грудня 1919 року в Новій Чорториї стартував Перший зимовий похід Армії Української Народної Республіки під командуванням генерал-хорунжого Михайла Омеляновича-Павленка. Боєздатні частини прорвалися в тил денікінських військ і протягом пів року пройшли понад 2500 кілометрів, провівши близько п’ятдесяти успішних боїв. Цей рейд став одним із найяскравіших епізодів визвольних змагань 1917–1921 років і досі вважається зразком стійкості та військової майстерності.
Постанова Верховної Ради 1993 року офіційно закріпила 6 грудня як День Збройних Сил України. Відтоді свято пройшло шлях від скромних військових зборів до загальнонаціонального дня вдячності. До 2014 року його відзначали переважно парадами, концертами та врученням нагород. Після початку російської агресії, а особливо з 2022 року, характер святкувань змінився кардинально.
Сьогодні 6 грудня — це не стільки свято з феєрверками, скільки день тихої, глибокої поваги до тих, хто стоїть на передовій.
Структура сучасних Збройних Сил України
Щоб зрозуміти масштаб того, кого саме вшановують у цей день, варто поглянути на будову ЗСУ. Станом на 2025–2026 роки армія включає Генеральний штаб, Командування об’єднаних сил, три основні види військ і низку окремих родів сил.
Основні компоненти виглядають так:
- Сухопутні війська — найбільший вид, який несе основний тягар бойових дій на суші. Включають механізовані, танкові, артилерійські бригади та оперативні командування «Захід», «Північ», «Схід» і «Південь».
- Повітряні Сили — захищають небо, ведуть розвідку та завдають ударів. Складаються з бригад тактичної авіації, зенітних ракетних підрозділів і радіотехнічних військ.
- Військово-Морські Сили — відповідають за оборону морського узбережжя та чорноморського регіону, включаючи морську піхоту та берегову артилерію.
- Окремі роди сил — Сили спеціальних операцій, Сили безпілотних систем, Сили територіальної оборони, Десантно-штурмові війська, Медичні сили, Сили логістики та підтримки.
У 2025 році завершився перехід до корпусної системи. Тепер 18 корпусів (13 у Сухопутних військах, 2 у Десантно-штурмових, 2 у Національній гвардії та 1 морський) здатні самостійно вести операції, координуючи по кілька бригад. У липні 2026 року з’явилося ще одне нове формування — Командування далекобійного впливу, яке має об’єднати штурмові, безпілотні та артилерійські можливості для швидкого реагування.
За даними, озвученими Президентом у січні 2025 року, загальна чисельність Збройних Сил становила близько 880 тисяч осіб. Це одна з найбільших армій Європи, яка за роки повномасштабної війни пройшла шлях від майже 250 тисяч у 2015-му до нинішніх масштабів.
| Компонент ЗСУ | Основні завдання | Особливості станом на 2026 |
|---|---|---|
| Сухопутні війська | Ведення бойових дій на суходолі | Перехід на корпусну систему, 13 корпусів |
| Повітряні Сили | Контроль повітряного простору, удари | Активне використання західної авіації та ППО |
| Сили безпілотних систем | Розвідка, ударні дрони, FPV | Окремий рід сил з 2024 року |
| Сили територіальної оборони | Захист населених пунктів, резерв | Масове залучення добровольців |
Дані про структуру базуються на офіційних матеріалах Міністерства оборони та відкритих джерелах uk.wikipedia.org.
Як відзначають свято ЗСУ сьогодні
До 2022 року 6 грудня супроводжувалося урочистими шикуваннями, концертами та навіть феєрверками в містах, де розташовані штаби. Під час повномасштабної війни формат змінився. Тепер акцент змістився на:
- вручення державних нагород і відзнак у військових частинах і в Офісі Президента;
- уроки мужності в школах і університетах;
- акції підтримки — збір коштів, передача дронів, автомобілів і спорядження;
- онлайн-привітання та публікації історій військових у соцмережах;
- покладання квітів до меморіалів і могил загиблих.
У частинах на передовій свято часто проходить тихо: короткий стрій, слова командира, чашка чаю з побратимами і повернення до бойових завдань. Багато військових кажуть, що найкращий подарунок у цей день — спокійне небо над головою їхніх сімей і відчуття, що країна пам’ятає.
У цивільному секторі 6 грудня став днем, коли люди спеціально пишуть повідомлення знайомим військовим, передають посилки через волонтерів або просто ставлять статус із синьо-жовтим прапором і словами вдячності. Деякі громади організовують благодійні ярмарки, виручені кошти з яких ідуть на потреби конкретних бригад.
Чому свято ЗСУ важливе саме зараз
Після 2014 року, а особливо з 24 лютого 2022-го, Збройні Сили України перетворилися з інституції, яку багато хто сприймав формально, на справжній символ національної стійкості. Соціологічні опитування регулярно показують: рівень довіри до армії перевищує 90 відсотків і залишається найвищим серед усіх державних інституцій.
Свято виконує кілька важливих функцій одночасно. Воно нагадує суспільству, що війна триває не десь далеко, а щодня. Воно дає військовим відчуття, що їхня праця помічена. І воно зберігає історичну пам’ять, з’єднуючи сучасних захисників із воїнами УНР, козаками, січовими стрільцями.
Окремо варто сказати про жінок у ЗСУ. Їхня кількість перевищує 48 тисяч, з яких кілька тисяч безпосередньо на передовій. 6 грудня — також їхнє свято, і суспільство поступово вчиться бачити в них не «помічниць», а рівноправних бойових товаришів.
За моїм досвідом спілкування з військовими різних бригад, найціннішим для них залишається просте людське «дякую» без пафосу і без прохань «розказати, як там на фронті».
Практичні способи підтримати захисників у День ЗСУ
Якщо хочете зробити цей день справді корисним, ось конкретні кроки, які працюють:
- Перерахуйте кошти на офіційні фонди або перевірені волонтерські ініціативи, які закривають потреби конкретної бригади.
- Напишіть лист або записку військовому — багато частин приймають листи через волонтерів і роздають їх бійцям.
- Допоможіть родинам військових: принесіть продуктову допомогу, запропонуйте підвезти дітей до школи чи просто запитайте, чим можна бути корисним.
- Поширте перевірену інформацію про потреби підрозділів замість загальних мемів.
- Якщо маєте професійні навички (медицина, ремонт техніки, IT, юриспруденція), запропонуйте їх через офіційні канали.
Багато хто вважає, що підтримка потрібна лише «на свята». Насправді найбільшу цінність мають регулярні, буденні дії протягом року. 6 грудня просто стає зручним приводом нагадати собі про це.
Свято ЗСУ 2026 року припадає на неділю. Це дає додаткову можливість зібратися з близькими, згадати тих, хто зараз на позиціях, і тих, хто вже не повернеться. У багатьох родинах цей день стає своєрідним сімейним ритуалом — запалюють свічку, ставлять фотографії, читають імена.
Українська армія пройшла неймовірний шлях від майже розформованих частин початку 1990-х до однієї з найбоєздатніших сил Європи. Свято 6 грудня — це не про паради й салюти. Це про людей у пікселі, які щодня роблять можливим існування держави. І поки вони стоять, 6 грудня залишатиметься днем, коли вся країна на мить зупиняється, щоб сказати найголовніше слово — дякуємо.
