День міста Луцьк — це живе дихання Волині, де старовинні мури Замку Любарта осяяні осіннім сонцем, а вулиці наповнюються музикою, сміхом і запахом свіжоспеченого хліба з ярмаркових прилавків. У 2026 році свято припадає на 12–13 вересня і відзначає 941-шу річницю з першої літописної згадки про Лучеськ 1085 року. Тисячі лучан і гостей збираються разом, щоб відчути, як історія переплітається з сучасністю, а патріотизм і гордість за рідне місто стають головними мелодіями свята.
Свято не просто дата в календарі — воно народжене з багатовікової стійкості міста, яке пережило князівські міжусобиці, литовське панування, польські сеймики та радянські роки, але зберегло свою душу. Сьогодні День міста Луцьк поєднує сімейні фестивалі, велопробіги у вишиванках, концерти просто неба і акції єднання, перетворюючи центр Волині на відкриту сцену, де кожен може відчути себе частиною великої історії.
Від могутніх веж замку до міні-скульптур на бруківці — Луцьк під час святкування розкривається по-новому, запрошуючи зануритися в атмосферу, де минуле шепоче крізь вітер, а майбутнє звучить у голосах дітей на дитячих дискотеках.
Корені свята в історії Лучеська
Луцьк, чи то Лучеськ, як його називали в давнину, вперше з’явився на сторінках Іпатіївського літопису 1085 року під час князівських чвар нащадків Ярослава Мудрого. Уже тоді це було укріплене поселення на звивистому березі Стиру — назва походить від слова «лука», що означає вигин річки. Археологічні знахідки свідчать, що перші укріплення виникли ще близько 1000 року за часів Володимира Великого, а місто швидко стало важливим ремісничо-торговим центром Київської Русі.
Протягом століть Луцьк переходив з рук у руки: від Галицько-Волинського князівства, де в 1340 році князь Дмитро-Любарт зробив його своєю столицею, до Великого князівства Литовського. Місто витримало численні облоги — від польського короля Болеслава Хороброго в XI столітті до татарських набігів. Кожен період додавав нових шарів: литовські князі зміцнювали фортеці, польські воєводства приносили Магдебурзьке право в 1432 році, а пізніше — культурне розмаїття вірмен, караїмів, євреїв і поляків.
Офіційно День міста Луцьк почали відзначати після здобуття незалежності України, коли в кінці XX століття громада вирішила повернутися до коренів. Раніше свято часто збігалося з серпнем і Днем Незалежності, але після опитувань лучан дату перенесли на другу суботу й неділю вересня. Це рішення виявилося вдалим: студентський сезон уже в розпалі, погода м’яка і золота, а місто готове до масштабних подій просто неба.
Замок Любарта — серце і душа міста
Замок Любарта, або Верхній замок Луцька, — це не просто пам’ятка, а справжній символ стійкості Волині. Зведений у XIV столітті князем Любартом (Дмитром), сином Гедиміна, він став останньою столицею Галицько-Волинської держави. Три величні вежі — В’їзна, Владича і Стирова — символізують Віру, Надію та Любов, а товсті мури з цегли, замішаної на вапні з додаванням яєць за легендою, витримали століття воєн і часу.
Сьогодні замок — головний об’єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» і один із найкраще збережених середньовічних фортифікаційних комплексів України. Саме тут у 1429 році за ініціативи великого князя Вітовта відбувся легендарний Луцький з’їзд європейських монархів. Понад 15 тисяч гостей — королі, князі, посли — зібралися в місті з населенням усього 5 тисяч, щоб обговорити спільну оборону від османів. Ця подія підкреслила дипломатичне значення Луцька як «Риму Волині».
Під час Дня міста Луцьк замок оживає особливо яскраво: тут проводять лицарські турніри, театральні реконструкції, концерти класичної музики і нічні екскурсії з ліхтарями. Мури, що бачили королів, тепер відлунюють сучасними піснями, а відвідувачі можуть торкнутися історії руками, піднімаючись на вежі чи спускаючись у підземелля, де, за переказами, ховалися скарби.
Луцький з’їзд 1429 року — дипломатичний прорив середньовіччя
З’їзд монархів 1429 року став одним із найяскравіших моментів в історії міста. Вітовт, який зробив Луцьк своєю другою резиденцією після Вільно, запросив європейську еліту для обговорення спільної боротьби з Османською імперією. Ягайло, Сигізмунд, Ерік IV Данський та інші правителі перетворили Старий Луцьк на центр континентальної політики.
Ця подія підкреслила міжнародний статус міста і залишила слід у легендах: бенкети, турніри, обміни подарунками. Сьогодні лучани згадують з’їзд під час святкування як символ єднання — адже в сучасному світі Луцьк продовжує традицію гостинності, запрошуючи гостей з усієї України та світу.
Як святкують День міста Луцьк сьогодні: традиції та програма
Сучасне святкування Дня міста Луцьк — це динамічне поєднання традицій і сучасності. Два дні — субота й неділя — наповнені подіями для всіх вікових груп. Зазвичай розпочинається все урочистою академією з врученням нагород «Почесний громадянин міста», а далі — сімейний фестиваль на Площі Героїв Майдану з аніматорами, дитячими дискотеками та майстер-класами.
Одна з найяскравіших традицій — велопробіг у вишиванках, коли сотні учасників у національному вбранні проїжджають центральними вулицями, символізуючи єдність і любов до культури. Громадська акція «Українська вишиванка» збирає людей у вишитих сорочках, які формують живі фігури — наприклад, цифри ювілею. Ярмарки пропонують місцеві вироби: вишиванки, кераміку, мед і традиційні волинські страви.
Вечорами лунають концерти на відкритому повітрі — від фольклорних колективів до сучасних гуртів. Фестивалі «Кольорова палітра Луцька» чи «Майстерня місця» показують місто через фото, кіно і мистецтво. Спортивні змагання, екскурсії «Луцьк без декорацій» і патріотичні заходи додають глибину. Усе це відбувається на тлі історичного центру, де кожна локація розповідає свою історію.
Топ-локацій для відвідин під час свята
Під час Дня міста Луцьк найкраще відкривається через прогулянки Старим Луцьком. Замок Любарта — must-see, де можна піднятися на вежі й оглянути панораму. Поруч — кафедральний собор Іоанна Богослова, будинок з химерами Миколи Голованя з фантастичними скульптурами і музейні експозиції, присвячені історії регіону.
Не пропустіть міні-скульптури на бруківці, що розповідають про видатних лучан, і парк біля Стиру, де в святкові дні грає музика. Для сімей — локації з іграми та анімацією, для любителів культури — виставки і майстер-класи. Луцьк компактний, тож за два дні можна обійти все пішки, відчуваючи атмосферу живого музею під відкритим небом.
Цікаві факти про Луцьк і його свято
• Замок Любарта зображений на банкноті номіналом 200 гривень — це визнання його національного значення як символу української історії.
• У 1429 році в Луцьку зібралося більше гостей, ніж населення міста — понад 15 тисяч монархів і дипломатів приїхали на з’їзд до міста з 5 тисячами мешканців.
• Назва «Луцьк» походить від вигину річки Стир — «лука» в давньоруській мові означала саме такий природний поворот, що захищав поселення.
• Луцьк називався «Римом Волині» ще в XVI столітті через культурне і релігійне розмаїття — тут співіснували православні, католики, вірмени та караїми.
• Під час Дня міста лучани щороку формують живі вишиванкові фігури — у 2025 році це були цифри 940, а в 2026-му очікують ще масштабніші акції.
• Місто витримало облогу польського короля Болеслава Хороброго цілих шість місяців у XI столітті — дерев’яна фортеця встояла завдяки стратегічному розташуванню.
| Рік | Подія | Значення для Луцька |
|---|---|---|
| 1085 | Перша літописна згадка | Початок писемної історії як укріпленого центру Волині |
| 1340 | Столиця Галицько-Волинського князівства за Любарта | Початок будівництва кам’яного замку |
| 1429 | Луцький з’їзд монархів | Міжнародне визнання як дипломатичного центру Європи |
| 1432 | Отримання Магдебурзького права | Економічний і правовий розвиток міста |
| 2026 | День міста (12–13 вересня) | 941-ша річниця — сучасне свято єднання і патріотизму |
Дані в таблиці базуються на історичних джерелах та офіційних матеріалах Луцької міської ради.
День міста Луцьк щороку нагадує, що справжня сила міста — в його людях, які бережуть минуле і творять майбутнє. Атмосфера свята залишає теплі спогади, а золоті осінні барви Волині роблять ці дні незабутніми для кожного, хто хоч раз побував тут.
