14 січня 2005 року о 4:34 за тихоокеанським часом зонд ЄКА «Гюйгенс» опустився на Титан — найбільший супутник Сатурна. Після 147-хвилинного спуску на парашуті крізь помаранчево-коричневу млу апарат приземлився на холодну рівнину, усипану округлими крижаними камінчиками, і ще 72 хвилини передавав дані.
Автономний політ і спуск
«Кассіні» відстикував «Гюйгенс» 25 грудня 2004 року після семи років польоту. Зонд рухався балістичною траєкторією, більшу частину часу в режимі сну. Перед входом в атмосферу програма розбудила його, прогріла системи та розкрила парашути. Зонд увійшов в атмосферу за теплозахисним екраном, потім спрацювала парашутна система. Перший парашут скинув задній кожух, великий основний уповільнив апарат, а менший стабілізуючий керував спуском до кінця.
Більшу частину зниження камера бачила суцільну димку. Потім туман розріджувався, і з’явився пейзаж: світлі височини з темними каналами, що спускалися в плоскі області, схожі на улоговини чи висохлі русла. Температура поверхні — близько мінус 180 градусів Цельсія. Водяний лід поводиться як камінь, а метан та етан можуть текти рідиною.
Посадка та дані
Зонд вдарився об поверхню, яка прогнулася. Прилади зафіксували удар і рух після дотику: апарат залишив вм’ятину, підстрибнув або похитнувся, трохи змістився й зупинився. Поверхня вела себе як кірка над м’якішим матеріалом. На знімку — поле округлих брил, схожих на обкатані камені, але з водяного льоду, вивітреного метаном.
Один з двох каналів передачі даних на «Кассіні» не налаштували правильно, тому частину інформації втратили. Другий канал спрацював і зберіг зображення та наукові результати. Наземні радіотелескопи вловили слабкий сигнал і використали його для картини вітрів. Зонд обертався не так, як очікували, що ускладнило складання мозаїк, але не зірвало місію.
Титан — єдине місце, окрім Землі, де на поверхні є рідина: хмари, дощ, річки, озера та моря з метану й етану. Він також має щільну азотну атмосферу з органічним серпанком. «Кассіні» понад десять років картографував супутник з орбіти. Наступна місія — роторний апарат Dragonfly — стартує 2028 року й прибуде 2034-го для польотів між точками та вивчення органічних ландшафтів. «Гюйгенс» досі лежить на місці посадки з розрядженими батареями та об’єктивом, спрямованим на ті самі крижані камінці.
