За десять років подорожей Китаєм — від пустель із рухомими пісками в західному Сіньцзяні до тропічних лісів південного Юньнаню — мандрівниця Софі Штайнермені скуштувала таку кількість незвичних продуктів, що їх вистачило б для сценарію програми «Дивна їжа з Ендрю Циммерном».
Подорож розпочалася у 2015 році зі звичайної цікавості до регіональної китайської кухні, але перетворилася на справжню одержимість гастрономічним різноманіттям країни. Від вуличних закусок до ресторанів високої кухні — її смакові рецептори пройшли епічну мандрівку.
Три міста, заради яких варто вирушити в подорож
Ханчжоу, провінція Чжецзян. Місто відоме озером Сіху, чайними плантаціями та однією з найвитонченіших регіональних кухонь Китаю. Окрім класичних страв — тушкованої свинини в карамелевому соусі, креветок з чаєм Лунцзін, «жебрацької курки» та риби з озера Сіху в кисло-солодкому соусі — тут пропонують рецепти, що передаються з покоління в покоління. У провулках біля озера є локшина Wuzi Mianguan, де ручну локшину обсмажують з вугором, річковими креветками та свинячою печінкою. Для поціновувачів вишуканої кухні — ресторан у готелі Four Seasons з фірмовою хрусткою голубиною ніжкою.
Шангрі-Ла, провінція Юньнань. У високогірному регіоні поблизу тибетського кордону кухня поєднує тибетські, юньнанські та сичуанські традиції. Тут ситні страви з м’яса яка та високогірного ячменю. Після тривалого походу мандрівницю запросили до родинного столу, де скуштувала гарячий казан з м’ясом яка. Дні починалися із солодких млинців з ячменю та тибетського молочного чаю, а вечорами — баранячі реберця з кмином та грибами. Неочікуваним відкриттям був сир з молока яка, який добре поєднується з місцевим каберне.
Гуйян, провінція Гуйчжоу. Столиця провінції багата культурною спадщиною національних меншин. Місцева кухня поєднує виразну кислинку та гостроту. Кислий рибний суп на основі ферментованих томатів з квітковим перцем, кінзою, лемонграсом та імбиром став гастрономічним символом. Після заходу сонця місто перетворюється на суцільний нічний ринок, де популярна страва лаогуо чудово смакує з холодним пивом. Культура вуличної їжі тут залишається живою.
Нанкін: місто, яке не виправдало очікувань
Кухня Нанкіна, одного з найдавніших столиць Китаю, залишила байдужим. Попри вишуканість і акцент на стравах з качки, смаки здалися надто стриманими. Знаменита солона качка не має виразності та хрусткості. Суп з качиною кров’ю та локшиною видається одноманітним за текстурою і дещо прісним. Для людини, яка звикла до яскравих спецій інших регіонів, ця кухня може здатися занадто стриманою та надмірно солодкою.
