День Києва 2026: коли святкуємо столицю

Каштани востаннє тримають свої біло-рожеві свічки над Хрещатиком, Дніпро виблискує синім сріблом, а вулиці Подолу прокидаються від цокання сандалій і сміху перших прогулянок. Саме так виглядає одне з найтепліших міських свят країни. День Києва — це не просто календарна дата, а спосіб столиці нагадати про себе самій і всім, хто її любить.

У 2026 році головне міське свято припадає на неділю, 31 травня. Київ відзначатиме свою 1544-ту річницю, і ця цифра дзвенить особливим змістом — за роки повномасштабної війни місто навчилося святкувати тихіше, але глибше. Замість гучних феєрверків — благодійні забіги, замість концертів на стадіонах — камерні виступи, замість парадів — пам’ять.

Розкажемо, звідки взялася традиція, як змінювалося свято впродовж десятиліть, які символи стоять за ім’ям міста і де у 2026 році буде найбільше святкової атмосфери — навіть з огляду на жорсткі реалії воєнного стану.

Коли святкують День Києва і чому дата плаває

Свято традиційно припадає на останню неділю травня — саме тому щороку дата зміщується. Така прив’язка до тижневого циклу, а не до конкретного числа, з’явилася ще у 1980-х і збереглася до наших днів. У 2026 році ця остання неділя травня випадає на 31 число — і одразу збігається з днем Святої Трійці, що додає святкуванню ще одного смислового шару.

День Києва не є державним вихідним, тож офіційно це звичайна неділя. Проте для столиці він давно перетворився на повноцінний міський фестиваль, який зазвичай починається у п’ятницю і триває три дні. Локальні кав’ярні, музеї, культурні простори готують спеціальні програми, а вулиці центру наповнюються вуличними музикантами та арт-перформансами.

За даними Київської міської державної адміністрації, офіційна програма заходів традиційно публікується за кілька тижнів до свята — у воєнний час це робиться з оглядкою на безпекову ситуацію. Великих скупчень людей не планують, а будь-яка піротехніка в Україні під час дії воєнного стану повністю заборонена.

Історія свята: від ювілею 1982 року до сучасності

Вперше День Києва відсвяткували у травні 1982 року — на честь 1500-річчя міста, відлік якого ведеться від легендарної дати заснування у 482 році. Саме тоді радянська влада офіційно затвердила свято і прив’язала його до останньої неділі травня.

Дата 482 рік як умовний рубіж заснування міста була обрана ще у 1970-х на основі літописної традиції та результатів масштабних археологічних досліджень на Старокиївській горі. Сучасна наука цю цифру вважає радше символічною: археологи Інституту археології НАН України знаходять сліди безперервного слов’янського поселення на київських пагорбах щонайменше з V–VI століть, а урбаністичне ядро формується вже у IX столітті.

До повномасштабного вторгнення День Києва був гучним і багатолюдним: концерти просто неба, виставки на Хрещатику, феєрверки над Дніпром, відкриті екскурсії та фестивалі вуличної їжі. З 2022 року формат змінився докорінно — масштабні заходи скасовано, акцент змістився на культурні події у закритих просторах, благодійність і підтримку Збройних сил.

Легенда про Кия, Щека, Хорива та Либідь

Жоден інший український літописний сюжет не оброс таким товстим шаром оповідей, як історія чотирьох засновників. Згідно з «Повістю минулих літ» Нестора Літописця, троє братів — Кий, Щек і Хорив — разом із сестрою Либіддю оселилися на дніпровських пагорбах і збудували городок, який назвали на честь старшого. Кий сидів на горі біля нинішнього Боричевого узвозу, Щек — на Щекавиці, Хорив — на Хоривиці. Сестра Либідь дала ім’я однойменній річці, що й досі тече київськими низинами.

Історики припускають, що Кий міг бути цілком реальним князем полянського племені, який жив у V або VI столітті. Існує версія, що від нього бере початок династія Києвичів, яка правила містом аж до приходу варягів у IX столітті. Пам’ятник чотирьом засновникам, встановлений на Дніпровській набережній у 1982 році — якраз до тих самих святкувань 1500-річчя, — став одним із найвпізнаваніших символів міста.

Цікаво, що в історіографії існують і альтернативні версії заснування — від хозарської до сарматської. Серед інших гіпотез — оповідь про вірменських братів Куара, Мелтея та Хореана з ранньосередньовічного твору «Історія Тарона». Та найміцніше у культурній пам’яті закріпилася саме літописна версія, яку щороку згадують у День міста.

Символи столиці: архангел, каштан і солодкий торт

Якщо запитати киянина, що для нього означає рідне місто, відповідь майже завжди буде про три речі: герб з архангелом Михаїлом, квітучі каштани і той самий торт із зернами фундука. Кожен із цих символів має свою біографію — і вона тісно переплетена з історією Дня міста.

Сучасний герб Києва затвердили 18 квітня 1995 року. На синьому щиті зображений архангел Михаїл у срібному вбранні з пурпуровим плащем, золотим поясом і німбом — у правиці він тримає вогняний меч-промінь, у лівій руці — срібний щит із грецьким хрестом. За даними енциклопедичних видань про геральдику Києва, перші зображення архангела як заступника міста з’являються ще у XIV–XV століттях.

Каштан як «другий», неофіційний символ Києва — явище порівняно молоде. Дерева з’явилися в місті лише у XIX столітті, і поширилися завдяки невдоволенню Миколи I, який під час візиту 1842 року не оцінив каштанову алею і наказав її викорчувати. Кияни уперто пересаджували саджанці назад. У радянському гербі 1969 року авторства Флоріана Юр’єва і Бориса Довганя саме квітуча гілка каштана стала центральним зображенням — і саме з нею пов’язано виникнення головного спортивного ритуалу столиці.

Пробіг під каштанами 2026: 33 роки традиції

Якщо для когось День Києва — це прогулянка Володимирською гіркою з кавою, то для тисяч українців він невіддільний від благодійного забігу «Пробіг під каштанами». Цьогоріч проєкт відбудеться вже 33-й раз — заснований у 1993 році, він довгий час був головною спортивною подією весни в столиці.

У 2026 році, як і у попередні воєнні роки, забіг проходитиме в онлайн-форматі під гаслом #БіжуЗарадиМаленькихСердець. Учасники самостійно обирають маршрут і темп — це може бути біг, прогулянка або поїздка на велосипеді — і долають традиційну дистанцію близько 5 кілометрів у будь-якому місці світу. Усі зібрані кошти спрямовуються на дитячу кардіологію та підтримку Збройних сил.

Як долучитися:

• Зареєструватися онлайн на офіційному сайті проєкту і зробити благодійний внесок
• Отримати стартовий набір — браслет і номерок — поштою або в офісі організаторів у Києві
• 31 травня пробігти або пройти дистанцію 5 км у зручному місці
• Опублікувати фото чи відео в соцмережах з хештегами #probig2026 і #БіжуЗарадиМаленькихСердець

Минулорічний забіг зібрав близько 2 млн гривень і об’єднав понад 9 600 учасників із 36 країн. Це і є те, чим Київ найбільше пишається: вміння перетворити свято на дію, а любов до міста — на конкретну допомогу. Дані наводяться за матеріалами видання Українська правда.

Куди піти у Києві 31 травня 2026 року

Цьогорічна програма не передбачає великих відкритих сцен, проте місто все одно живе у святковому ритмі. Найбільше атмосферних активностей традиційно концентрується у Верхньому місті та на Подолі — там, де історичні квартали самі по собі стають декорацією до свята.

За інформацією Київської міської державної адміністрації, окрему програму готують також музеї історії міста, національні заповідники Софія Київська та Києво-Печерська лавра. Багато закладів у цей день працюють у розширеному режимі або пропонують безкоштовний вхід — конкретні умови варто перевіряти напередодні на офіційних сторінках установ.

Як відсвяткувати безпечно: важливі нагадування

Під час прогулянок містом 31 травня 2026 року не ігноруйте сигнали повітряної тривоги. У разі оголошення небезпеки негайно прямуйте до найближчих станцій метрополітену або облаштованих укриттів. Завчасно перевірте маршрут і запам’ятайте розташування укриттів поблизу.

Кілька практичних порад, які зроблять день у місті комфортним і безпечним:

• Завантажте додаток «Повітряна тривога» і увімкніть push-сповіщення
• Тримайте телефон зарядженим, візьміть із собою павербанк
• Уникайте місць великих скупчень людей у годину пік
• Носіть із собою воду та легкий перекус — у спекотний день це особливо актуально
• Подбайте про зручне взуття: київські пагорби нещадні до підборів

Свято в умовах війни — це завжди про баланс. Місто має право на радість, кияни мають право на каву на Подолі та концерт у дворику, але кожен має пам’ятати про відповідальність. Саме ця внутрішня дисципліна стала однією з нових традицій післявоєнного Києва.

Київ між минулим і майбутнім

1544-й рік від легендарного заснування — це число, від якого трохи паморочиться. За цим часом — десятки князів, гетьмани, війни, пожежі, відбудови, революції, голод, окупації, звільнення і знову війна. І попри все каштани цвітуть, Дніпро тече, Лавра дивиться золотими банями на лівий берег, а кияни виходять із кав’ярень на Прорізну з традиційним «нарешті тепло».

День Києва 2026 буде тихим і теплим водночас. Без гучних салютів, але з тисячами окремих маленьких свят: чиясь перша прогулянка з дитиною, чийсь п’ятий «Пробіг під каштанами», чиясь романтична зустріч на Володимирській гірці. Саме з цих особистих миттєвостей і складається біографія міста — найдавнішого, найжвавішого і, що б там не було, найулюбленішого.