Міжнародний день кота: історія, традиції, цікаві факти

Восьмого серпня котячий світ переживає свій головний планетарний бенефіс. Мільйони господарів у різних куточках Землі викладають фотографії своїх муркотливих сусідів, притулки оголошують безкоштовні дні адопції, а ветеринарні клініки пропонують знижки на огляди. Це Міжнародний день кота — свято, яке з 2002 року перетворилося на потужний голос захисту хвостатих по всьому світу.

За усмішками й кумедними мемами стоїть серйозна місія: нагадати про відповідальність перед тваринами, які тисячоліттями ділять із нами дах, ліжко й вечері. Кіт — це не іграшка й не аксесуар, а компаньйон із характером, інтелектом і власною думкою з будь-якого приводу.

Міжнародний день кота щорічно відзначається 8 серпня. Його заснував у 2002 році Міжнародний фонд захисту тварин (IFAW), і відтоді дата стала глобальною платформою для просування адопції, стерилізації та гуманного ставлення до котів.

Як з’явилося це свято і чому саме 8 серпня

Ідея виокремити котам персональний день у глобальному календарі належить Міжнародному фонду захисту тварин — одній із найвпливовіших зоозахисних організацій світу. Перше святкування відбулося у 2002 році, і відтоді 8 серпня щороку об’єднує котолюбів від Токіо до Києва. За даними IFAW, дата задумана як нейтральна — без прив’язки до релігійних чи національних свят, аби культурні бар’єри не заважали єднанню.

Цифра вісім тут грає окрему символічну роль. Перевернута, вона перетворюється на знак нескінченності — натяк на дев’ять життів, які народна уява віддає котам. Збіг приємний, хоча офіційні документи фонду цю поетичну деталь не закріплюють. Свято в Україні також називають Всесвітнім днем котів — обидві назви функціонують паралельно й позначають одну й ту саму подію.

Цілі свята цілком практичні: привернути увагу до безпритульних тварин, заохотити людей брати котів із притулків, поширити знання про важливість стерилізації та вакцинації. У 2025–2026 роках кампанія #CatFriendlyEveryDay закликає робити життя котів комфортнішим щодня — від правильного підбору іграшок до зниження стресу під час візитів до ветеринара.

Котячі дати в різних країнах: коли ще святкують

Восьме серпня — не єдина точка на світовій мапі котячих святкувань. Кожна країна додала до календаря власну дату, спираючись на мовні каламбури, народні повір’я або історичні традиції. Це різноманіття лише підкреслює, наскільки глибоко коти вплелися в людську культуру.

Дані зібрано на основі публікацій Вікіпедії та матеріалів IFAW. Як видно з таблиці, котячий календар надзвичайно щільний: фактично кожен місяць у світі знайдеться куточок, де відзначають своїх пухнастих. Італійці, наприклад, окремо вшановують чорних котів — народ намагається змити з них тінь середньовічних забобонів, коли інквізиція винищувала тварин темного забарвлення як “посібників диявола”.

Звідки прийшли коти: коротка історія одомашнення

Прийнято думати, що котів одомашнили єгиптяни — і ця версія тримається вже багато десятиліть. Втім, археологія останніх років суттєво коригує датування. У 2004 році французькі дослідники з Музею природничої історії опублікували сенсаційну знахідку: на острові Кіпр у неолітичному похованні віком близько 9500 років виявили скелет людини й поряд — окрему могилу з 8-місячним котеням, орієнтованим у тому самому напрямку.

Висновок учених однозначний: оскільки коти не є аборигенами Кіпру, людина мала їх привезти з материка. Це означає, що ще близько 9–10 тисяч років тому мешканці Близького Сходу не просто терпіли котів поряд, а перевозили їх через море й ховали з пошаною. Тобто єгипетський період — лише яскравий розділ значно довшої історії спільного життя.

Сучасні генетичні дослідження, зокрема велика робота 2007 року з аналізу мітохондріальної ДНК понад тисячі котів із різних регіонів, підтвердили: прародичкою всіх домашніх кішок є африкансько-близькосхідна дика кішка Felis lybica. Її одомашнення розпочалося, ймовірно, у регіоні Родючого Півмісяця разом із появою землеробства — комори з зерном приваблювали гризунів, а гризуни приваблювали котів. Взаємовигідна угода уклалася сама собою.

Коти й здоров’я людини: що каже наука

Користь співжиття з котом давно вийшла за межі емоційних оцінок. Кардіологічне дослідження Університету Міннесоти, опубліковане у 2008 році, показало: власники котів мають приблизно на 30% нижчий ризик смерті від серцево-судинних подій, зокрема інфаркту, порівняно з людьми, які ніколи не тримали кішок. Ефект пояснюють зниженням рівня стресу й артеріального тиску завдяки регулярному контакту з твариною.

Окремий напрям — фелінотерапія, тобто терапевтичний вплив котів на психіку. Доведено, що частота котячого муркотіння коливається в діапазоні приблизно 25–150 Гц. Низькочастотні вібрації цього діапазону, за дослідженнями біоакустиків, можуть позитивно впливати на регенерацію кісткової тканини й зняття м’язового напруження. Це одна з гіпотез, чому коти так швидко відновлюються після переломів.

Контакт із котом активує вироблення окситоцину — гормону довіри й прив’язаності — та знижує рівень кортизолу, що відповідає за стрес. Це робить котів природними союзниками у боротьбі з тривожністю, депресією та хронічною втомою.

Психологи відзначають і соціальний ефект: догляд за твариною формує почуття відповідальності, структурує день і дає опору в кризові моменти. Для людей, що пережили травматичний досвід — а в Україні таких сьогодні мільйони, — присутність кота поряд стає буквальним лікуванням мовчанням і теплом.

Українські коти у воєнному часі: окрема глава

З лютого 2022 року історії українських котів вийшли на світову арену з силою, якої ніхто не очікував. Кіт Степан із Харкова, який ще до повномасштабного вторгнення збирав мільйонну аудиторію в Instagram завдяки фірмовому байдужому погляду поряд із келихом, разом із власницею Анною евакуювався спершу до Польщі, а потім до Франції. У травні 2022 року Степан отримав престижну премію World Influencers and Bloggers Awards у Каннах.

За допомогою свого блогу Степан зібрав десятки тисяч доларів на порятунок тварин із зоопарків Харкова й Миколаєва. У 2025 році, після довгого вигнання, кіт повернувся додому, і коментатори в соцмережах одностайно назвали його символом українських біженців, які чекали моменту, щоб повернутись на свою землю. Його фірмову флегму тепер сприймають як втілення національної здатності зберігати спокій навіть у безодні.

Поряд зі Степаном з’явилася ціла галерея чотирилапих героїв: коти, яких рятували волонтери з-під завалів, котики у бомбосховищах, муркотливі талісмани військових підрозділів. Кожен зруйнований будинок, з якого витягували живого хвостатого, ставав маленькою перемогою.

Скільки котів у світі та в Україні

За оцінками організації World Animal Foundation, загальна світова популяція котів — і домашніх, і безпритульних — коливається в межах 500–600 мільйонів особин. Приблизно 373 мільйони з них мають господарів. Найбільша концентрація — в Азії: понад 400 мільйонів, причому Китай стрімко нарощує котяче поголів’я через жорсткі правила утримання собак у мегаполісах.

Європа налічувала приблизно 108 мільйонів домашніх котів станом на 2023 рік. Україна традиційно входить до десятки країн із найбільшою котячою популяцією на душу населення — на додачу до домашніх улюбленців у нас історично багато безпритульних, що залишається серйозним викликом для волонтерських організацій і муніципалітетів.

Породне різноманіття теж вражає: за даними Всесвітньої федерації кішок (WCF), офіційно зареєстровано понад 70 порід, а деякі фелінологічні організації нараховують їх понад сотню. Серед найпопулярніших у світі стабільно тримаються:

• Регдол — лагідний велетень із блакитними очима, який буквально розслабляється на руках
• Мейн-кун — пухнастий гігант із характерними китицями на вухах, вагою до 11 кг
• Британська короткошерста — щільне плюшеве хутро й аристократична незалежність
• Шотландська висловуха — впізнавані складені вушка, спокійний доброзичливий характер
• Сфінкс — безшерста екзотика з палаючою температурою тіла й людяним поглядом

В Україні цей перелік виглядає схоже, але з суттєвою корекцією на реальність: переважна більшість домашніх котів — це безпородні мурки й Васьки, яких підбирали на вулиці або забирали з притулків. І саме безпородні коти, як показують дослідження ветеринарів, часто демонструють кращий імунітет і довший термін життя порівняно з декоративними породами.

Як святкувати Міжнародний день кота вдома й корисно

Свято стає по-справжньому осмисленим, коли виходить за рамки селфі з улюбленцем. Зробіть цей день днем добрих справ — і він залишиться значущим не лише для вашого кота, а й для тих, у кого дому поки немає.

• Відвідайте місцевий притулок: привезіть корм, наповнювач для лотка, старі рушники або просто проведіть кілька годин волонтером
• Якщо думаєте про адопцію — 8 серпня вдалий день: багато притулків проводять акції з пільговою або безкоштовною передачею тварин
• Стерилізуйте свого кота, якщо досі цього не зробили: це не покарання, а спосіб подовжити життя і зменшити кількість безпритульних тварин
• Поставте у дворі миску з водою, особливо в літню спеку — це може врятувати безпритульного кота від зневоднення
• Зробіть пожертву зоозахисній організації або підпишіться на регулярну допомогу — навіть невеликі суми працюють

Кожна з цих дій — маленький, але реальний внесок у те, щоб у наступному році статистика безпритульних тварин виглядала трохи кращою. У нашій практиці саме комбінація особистих жестів і системної волонтерської роботи дає найвідчутніший ефект.

Кілька цікавих фактів, які варто знати

Коти проводять у сні близько 12–16 годин на добу — це нормальна фізіологічна потреба хижака, чиї предки полювали короткими інтенсивними сплесками. Дорослий кіт здатен розрізняти близько сотні різних звуків, тоді як собака — лише 35–40. У нашому товаристві ці тварини за тисячі років навчилися імітувати тембр людського голосу: те саме характерне муркотіння на знак привітання — це адаптація саме до спілкування з людиною, а не з іншими котами.

Окрема анатомічна перлина — котячі вуса, або вібриси. Це не просто прикраса морди: вони працюють як високочутливі сенсори, що допомагають коту орієнтуватися у темряві й оцінювати, чи пролізе він у певний отвір. Підрізати вуса коту категорично не можна — це його орган відчуттів.

Кожен котячий ніс має унікальний візерунок — як відбиток пальця у людини. Двох однакових носових малюнків у природі не існує, навіть у близнюків з одного приплоду.

Восьме серпня — добра нагода не лише пригостити свого кота смачним і витратити двадцять зайвих хвилин на гру з улюбленою іграшкою. Це нагадування, що поряд із нами живуть істоти, які давно перестали бути просто мисливцями на мишей і стали повноцінними членами родини. Вони не вміють просити голосно — і саме тому за них варто говорити нам. Адопція замість покупки, стерилізація замість байдужості, миска води у дворі замість прокляття безпритульних — усе це починається з простого рішення помітити кота поруч. Сьогодні, 8 серпня, і кожного наступного дня.