Кожного 18 жовтня світ робить тихий, але важливий жест — обертається обличчям до жінок і запитує: а як ви насправді? Це не комерційне свято з квітами та шампанським, а радше глобальна пауза, під час якої мільйони жінок різних країн нагадують одна одній про право бути щасливими. Міжнародний день жіночого щастя — це рух, що народився з болю однієї конкретної людини і переріс у міжнародну хвилю підтримки.
Дата ще зовсім молода: офіційно вона з’явилася лише у 2017 році. Утім за майже десятиліття свято встигло обрости власними традиціями — від онлайн-кіл підтримки до благодійних марафонів, освітніх лекцій про ментальне здоров’я та терапевтичних практик у малих групах. В Україні цей день поступово стає приводом говорити вголос про те, про що раніше прийнято було мовчати: про вигорання, тривожність, материнську депресію, війну і її довгу психологічну тінь, що лягає насамперед на плечі жінок.
Свято не має статусу державного — і це частина його філософії. Воно тримається не на указах, а на горизонтальній жіночій солідарності, на бажанні підтримати ту, що поруч. І в цьому його сила: ніяка влада не може його відмінити чи заборонити, бо воно живе там, де живуть самі жінки.
Коли і чому святкують 18 жовтня
Дата народилася не випадково. Засновниця руху, американська коучка з позитивної психології Карін Рокінд (Carin Rockind), пережила саме 18 жовтня 2017 року особисту трагедію — втрату ненародженої дитини. За даними видання Positive Psychology News, ідея «Women’s Global Happiness Day» виникла у неї під час медитації як візія жінок, що збираються в маленьких колах по всьому світу зі словом «досить». Досить мовчати про депресію, досить соромитися сліз, досить вважати щастя розкішшю, доступною лише після виконання всіх зобов’язань перед іншими.
Рокінд зробила сміливий вибір: перетворити власний біль на місію. Її особиста філософія, яку вона роками викладала в корпораціях на кшталт Morgan Stanley, BMW і Avon, звучить просто: «turn your pain into purpose» — перетвори свій біль на призначення. Так з’явилося свято, яке за рік охопило десятки країн, а сьогодні відзначається в Європі, Північній і Південній Америці, Азії, Австралії. В Україні дату підхопили жіночі спільноти, психологічні центри та медіа — як ще одну точку опори в розмові про ментальне здоров’я.
Багато людей плутають Міжнародний день жіночого щастя з ширшим Міжнародним днем щастя, який відзначають 20 березня за резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 2012 року. Це різні дати з різною ідеологією. Березневе свято — це філософія загального добробуту, ініційована Бутаном з його концепцією «валового національного щастя». Жовтневе — це адресна, точкова робота саме з жіночим досвідом, який має свою специфіку, свої больові точки і свої ресурси.
Чому свято з’явилося саме для жінок
Цифри пояснюють краще за будь-які промови. Всесвітня організація охорони здоров’я багато років фіксує стійку закономірність: депресивні розлади у жінок діагностують приблизно вдвічі частіше, ніж у чоловіків. Причини комплексні і переплетені — гормональні коливання протягом репродуктивного циклу, навантаження вагітностями й годуванням, нерівний розподіл хатньої праці, насильство в близьких стосунках, економічна вразливість, культурний тиск виглядати «у порядку» навіть тоді, коли всередині руйнується світ.
Додайте до цього український контекст 2022–2026 років. Війна, вимушене переселення, втрати близьких, тривале життя в режимі повітряних тривог і затяжних відключень світла — усе це б’є по психіці жінок особливо сильно, бо саме на них найчастіше лягає турбота про дітей, літніх родичів і поранених. За оцінками українських психологічних служб, кількість звернень від жінок із симптомами тривожних і депресивних станів за останні три роки зросла в кілька разів. Свято 18 жовтня — невелика, але реальна спроба зробити цю тему видимою.
Окрема історія — стигма. У багатьох українських родинах досі побутує переконання, що сильна жінка має «тягнути все сама», а звернення до психолога — це слабкість або «панські примхи». Саме тому розмови про ментальне здоров’я в межах одного дня щороку поступово, як крапля, точать цей камінь. Це не моментальна революція. Це довгий, але неминучий зсув свідомості.
Що відбувається у цей день у світі та в Україні
Формат заходів дуже різний — від камерних до масштабних. Жіночі кола збираються офлайн і онлайн, психологи проводять безкоштовні вебінари, ведучі подкастів запрошують гостей із власними історіями подолання. У великих містах організовують благодійні йога-сесії, лекції про сон, харчування, гормональне здоров’я, прогулянки-медитації парками. У соцмережах поширюють хештеги #wedeservebetter, #womensglobalhappinessday, #женскоесчастье, які об’єднують голоси з різних країн.
Українські організації останніми роками активно долучаються до глобальної хвилі. Центри ментального здоров’я, національна програма психічного здоров’я «Ти як?» (ініційована Оленою Зеленською), приватні психотерапевти й волонтерські групи пропонують у цей день безоплатні консультації, групову терапію, лекції про відновлення після травми. Це не «свято з тортом», а радше день інвентаризації — як я живу, що мене виснажує, де моє щастя і чи лишилося в моєму графіку хоч півгодини на саму себе.
Жіноче щастя — не привілей і не нагорода за хорошу поведінку. Це базова потреба, така ж природна, як їжа, сон чи безпека. І говорити про неї — обов’язок не лише жінок, а й усього суспільства.
Як ментальне здоров’я жінок виглядає в цифрах
Щоб краще зрозуміти, чому свято з’явилося і чому воно потрібне, варто подивитися на дані. Нижче — зведена картина за оцінками авторитетних міжнародних організацій, актуальна станом на 2024–2026 роки. Цифри округлені для зручності сприйняття, але їхній порядок підтверджений у кількох незалежних дослідженнях.
| Показник | Жінки | Чоловіки | Коментар |
|---|---|---|---|
| Поширеність депресії у дорослому віці | близько 6% | близько 3% | Жінки страждають удвічі частіше |
| Тривожні розлади (життєва поширеність) | до 23% | до 14% | Найвищі показники у віці 25–45 років |
| Звернення по психологічну допомогу | близько 60–65% | близько 35–40% | Жінки звертаються частіше, але й хворіють частіше |
| Післяпологова депресія | 10–15% породіль | — | Часто залишається невиявленою без скринінгу |
| Симптоми ПТСР у воєнних регіонах | до 30% | до 20% | Жінки частіше переживають хронічну форму |
Джерела даних: Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), World Happiness Report.
Цифри показують головне: проблема системна, а не індивідуальна. І це робить День жіночого щастя не милим жестом, а інструментом громадського здоров’я. Чим більше людей знають про реальний стан речей, тим швидше зникає стигма навколо звернення до психотерапевта, тим швидше жінки починають сприймати власне благополуччя як норму, а не як щось, що треба заслужити.
Сім практичних кроків, які реально працюють
Щастя — не випадковість, а навичка, яку можна тренувати. Психологи позитивного напрямку (саме на цій науці спирається рух Карін Рокінд) виділяють кілька доведених щоденних практик. Ось ті, що мають найміцнішу доказову базу і підходять навіть для дуже зайнятого життя.
- Щоденник вдячності — записувати три речі, за які вдячні сьогодні. Лише п’ять хвилин на день, але через місяць результат помітний.
- Регулярний рух — мінімум 150 хвилин помірної активності на тиждень знижують ризик депресії приблизно на 25–30%.
- Якісний сон 7–9 годин — основа емоційної стійкості, без неї решта практик не працює належно.
- Соціальні контакти — навіть одна щира розмова на день із близькою людиною знижує рівень кортизолу, гормону стресу.
- Усвідомлене дихання та медитація — від 10 хвилин на день; підходять прості додатки на смартфоні.
- Обмеження стрічки новин — особливо ввечері, особливо для жінок, що живуть в умовах війни або після травматичного досвіду.
- Звернення до фахівця, коли поганий стан триває довше двох тижнів. Це не слабкість, а зрілість і відповідальність перед собою.
Жоден з цих пунктів не є чарівною таблеткою. Але разом вони створюють те, що психологи називають «фундаментом благополуччя» — стійку основу, на якій тримається все інше: робота, стосунки, материнство, амбіції, творчі задуми. Жінки часто залишають себе наприкінці списку пріоритетів, і саме цю звичку День жіночого щастя пропонує переглянути — не радикально, а м’яко, по одному маленькому кроку.
Україна на карті щастя
За даними World Happiness Report 2025, який щороку готує Wellbeing Research Centre Оксфордського університету у партнерстві з Gallup і ООН, Фінляндія вже дев’ятий рік поспіль очолює рейтинг найщасливіших країн. Україна в умовах війни помітно опустилася в рейтингу, але демонструє дивовижну рису: рівень взаємодопомоги і довіри між людьми тут вищий за середньоєвропейський. Українські жінки тримають на собі величезну частину цієї суспільної солідарності — від волонтерства до сімейної логістики, від збору гумдопомоги до підтримки внутрішньо переміщених родин.
Психологи називають це явище «післятравматичним зростанням» — феноменом, коли людина після важкого досвіду набуває нової глибини, цінності життя, ясності пріоритетів. Це не романтизація війни, а спостереження за реальною стійкістю. Українські жінки сьогодні — серед найдослідженіших у світі прикладів колективної резильєнтності.
Парадокс щастя у воєнний час: воно стає не менш, а більш цінним. І саме жінки, які щодня обирають жити повноцінно попри обставини, є його тихими охоронцями.
Що подарувати і як привітати у цей день
Класичні квіти й листівки — приємно, але дух свята інший. Найкращий подарунок — час, увага, можливість видихнути. Сертифікат на масаж, оплачена сесія з психологом, вечір, коли діти на батькові й можна піти в кіно з подругою, теплий рукописний лист зі словами «я бачу, як тобі непросто, і пишаюся тобою». Жінки рідко чують такі речі — а потребують їх щодня, не лише раз на рік.
Колегам по роботі можна запропонувати спільну прогулянку в обідню перерву замість чергової кави в офісі, мамі — забрати на себе хатню справу, яку вона тягне роками, подрузі — просто подзвонити і слухати без порад і оцінок. Дрібниці працюють краще за патетику. Свято 18 жовтня вчить найголовнішого: щастя жінки — це не магія і не лотерея, а сума маленьких щоденних рішень її самої і людей навколо обирати дбайливість замість байдужості.
Якщо ви читаєте цей текст і відчуваєте, що останнім часом радість стала рідкісною гостею у вашому житті, не відкладайте розмову з собою. Запишіть на полях блокнота три речі, які вас підтримують, одну людину, якій можна зателефонувати, і одну дію, що поверне відчуття контролю — нехай це буде навіть склянка води, провітрена кімната і коротка прогулянка довкола будинку. З таких маленьких кроків починається велике повернення до себе. Саме про це Міжнародний день жіночого щастя — і саме тому варто, щоб він жив не один раз на рік, а тривав 365 днів поспіль.
